Пародонтоз — це дистрофічний генералізований процес, який уражає всі елементи пародонта. Він діагностуються у 4—5% хворих з патологією пародонта.
Незважаючи на те, що пародонтоз прогресує повільно, іноді він зумовлює скарги у хворих через гіперестезію твердих тканин зуба та порушення функції жування.
Причини виникнення пародонтозу:
- обмінні і ендокринні порушення;
- недостатнє кровопостачання тканин ясен, яке у важких запущених випадках викликає її атрофію і в результаті, призводить до втрати зубів
- хвороби серцево-судинної системи: гіпертонія, атеросклероз
- бруксизм – скреготання зубами через скорочення жувальних м’язів (особливо часто спостерігається уві сні).
Починається безсимптомно, розвивається повільно, виникає атрофічний гінгівіт, що наростає, і поступова рівномірна атрофія коміркового відростка. Так як протікання хвороби відбувається безболісно і без виражених симптомів запалення, тому хворі не поспішають звертатися до лікаря.
Спочатку процес має обмежений характер, уражаючи невелику, найчастіше фронтальну, групу зубів.
Потім початковий пародонтоз набуває дифузного (загального) характеру, рівномірно захоплюючи обидві щелепи.
Кістка розсмоктується повільно. Ознак запалення ясен майже не спостерігається, ясна бліді, без блиску, безболісні, міцні. Корені зубів оголяється поступово, внаслідок чого зуби виглядають подовженими. Оголені корені різко реагують на дію холоду, тепла і хімічних подразників.
Зуби зміщуються, віялоподібно розходяться, тому з’являються діастеми і треми. Проміжки між зубами зяють. Особливість пародонтозу в тому, що рухомість зубів не відповідає тим глибоким змінам, які відбуваються у кістці. Пародонтозні зуби рідко уражаються карієсом, зате часто — некаріозними ураженнями (ерозія емалі, клиноподібні дефекти, підвищена стертість, гіперестезія тощо).
Важкі прояви пародонтозу характеризується тим, що ясенні сосочки згладжуються майже повністю. Корені зубів різко оголені (на 4-5 мм), але при цьому ясна міцно охоплюють їх. Окремі зуби внаслідок повного розсмоктування кісткового ложа без болю і крові випадають.
Особливо різко виражена травматична оклюзія. Прикус повністю порушений. Зуби верхньої і нижньої щелеп різко зміщені допереду, контакти між ними порушені. Рухомість зубів різноманітна, може бути І-II, іноді – III ступеня.
При сприятливому перебігу хвороби жувальна функція не порушується протягом тривалого часу (10-15 років). Цьому сприяють здоровий спосіб життя, раціональний режим праці і відпочинку, повноцінне харчування, ретельний і регулярний догляд за порожниною рота.
Загостренню пародонтозу сприяють перевтома, простудні захворювання, грип, порушення функції органів травлення, нервово-психічні стреси. Запальний процес може загострюватися в періоди менструації, вагітності, у клімактеричний період, а також при хворобах сечостатевої системи і т. д.