Тканини, що утворюють зуб (емаль, дентин, цемент, пульпа), і зубна зв’язка – періодонт, а також кістка щелепи і ясна дуже тісно пов’язані одне з одним. А раз так, то ураження, скажімо, емалі може позначитися на дентині, пульпі і далі на періодонті, кістці щелепи. Більше того, хвороби ротової порожнини чинять істотний вплив на процеси виникнення захворювань різних органів і систем організму, які, здавалося б, жодного відношення до неї не мають.
Вогнища різних хвороб найчастіше знаходяться в зубних і навколозубних тканинах, коли в них тривалий час (іноді приховано) відбувається уповільнений запальний процес, який стає джерелом інтоксикації організму.
Найбільш типовими вогнищами такої інтоксикації є хронічний періодонтит і глибокі зубоясенні кишені при пародонтиті. При цьому всередину організму проникають різноманітні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності, що дуже небажано і навіть небезпечно – адже вони часто стають причиною ряду недуг.
Ученими доведено, що хронічний періодонтит – це постійно діюче джерело інфекції – викликає інтоксикацію, алергію організму і врешті-решт, якщо додадуться ще деякі несприятливі чинники (переохолодження, перевтома), сприяє розвитку інфекційно-алергічних захворюванні на кшталт ендокардиту, ревматизму, ревматоїдного артриту, поліартриту і т. д.
Наприклад, у хворих з ревматичними ускладненнями серця затихання активності процесів відбувається швидше після проведення санації ротової порожнини, тобто ліквідації всіх вогнищ інтоксикації.
Успішно проходить лікування хворих на хронічне запалення нирок після видалення зубів з хронічним періодонтитом. Явний успіх спостерігається в терапії гінекологічних захворювань при своєчасному лікуванні ускладненого карієсу і пародонтиту.
Причину таких хвороб, як кропив’янка, набряки, екзема, крововиливи, часом теж потрібно шукати в ротовій порожнині.
Від того, з якою інтенсивністю розмножуються бактерії і “поставляють” свої токсини в організм, залежить і просто загальне самопочуття. Конкретної хвороби ще немає, а от нездужань вже скільки завгодно. Людина скаржиться на швидку втомлюваність, відсутність апетиту, поганий сон, “поколювання” в ділянці серця, головні болі, які важко пояснити. Інші, навпаки, перебувають в стані підвищеної дратівливості, якогось занепокоєння. Можуть з’явитися також дзвін і шум у вухах, запаморочення, болі в ділянці серця, у м’язах, іноді виникає почуття оніміння або стягання на певних ділянках шкіри, особливо обличчя, кінчиків пальців рук і ніг.
Проте існує і друга сторона медалі. Виявляється, багато недуг внутрішніх органів у свою чергу подразнюють слизову оболонку рота, так би мовити, “відбиваються” на ній.
Копіткі дослідження медиків дозволили дійти висновку, що при порушенні функції кишковика одночасно відбувається ураження слизової оболонки ротової порожнини. Більше того, по її кольору, по нальоту на язиці можна судити про те чи інше захворювання шлунково-кишкового тракту. Наліт, як правило, має сіро-білий колір, але може бути і іншого забарвлення, залежно від складу їжі і прийому ліків. Під час кровотечі він забарвлюється в жовто-бурий колір.
Велике значення мають зміни язичних сосочків. Так, залежно від ступеню їх вираження, і набряку язика, можна говорити про те чи інше захворювання. У хворих на виразкову хворобу шлунку і дванадцятипалої кишки яскраво виражена гіпертрофія сосочків язика у вигляді яскраво-червоних утворень, у них порушена смакова чутливість до солодкого і гіркого.
Ще тісніший зв’язок у ротової порожнини з печінкою. Ще на початку ХХ-го століття фахівці звернули увагу на особливу діагностичну цінність кольору слизової оболонки м’якого піднебіння, оскільки саме воно з ембріологічної точки зору являє єдине ціле з відділами шлунково-кишкового тракту, що пролягають нижче, включаючи печінку. Дослідники не раз відмічали, що при порушенні функціонального стану печінки спостерігається зміна забарвлення слизової оболонки ротової порожнини (жовтизна м’якого піднебіння), підвищена кровоточивість ясен, причому, як тільки основна хвороба йшла на спад, починали виліковуватися і ясна і слизова оболонка.
Ученими був складений опис язика, що характеризує цироз печінки, – “гладкий, червоний”. А от інший “портрет”, але вже при печінковій недостатності – язик вологий, темно-червоного кольору, “полуничний”, атрофований, позбавлений нальоту.
Також при захворюванні печінки спостерігаються порушення смакових відчуттів, з’являється сухість і гіркота, металевий присмак у роті.
Однією з проблем сучасної медицини є рання діагностика хвороб крові. Вивчаючи слизову оболонку порожнини рота, учені довели, що деякі недуги крові залишають на ній дуже типові “сліди”, і часом вони бувають першими і єдиними ознаками ураження системи кровотворення. Пояснення цьому, мабуть, необхідно шукати на самому початковому етапі життя людини, ще в ембріогенезі. Слизова оболонка порожнини рота виникає в зародка на 12-й день і, будучи анатомічним утворенням, відразу ж починає виконувати ряд функцій, у тому числі і кровотворного органу. І лише на третьому місяці ембріонального розвитку печінка, селезінка і кістковий мозок частково звільняють її від цього навантаження, а до сьомого місяця кістковомозкове кровотворення стає основним. Проте, зв’язок не уривається, і тому зміни, що відбуваються в одній системі, відбиваються на іншій. І от що ще цікаво: дуже часто такі хворі спочатку звертаються за допомогою до стоматолога.
Сьогодні вчені за станом слизової оболонки рота вчаться розпізнавати також цукровий діабет (при цьому відзначається сухість і оніміння слизової оболонки, у роті з’являється свербіння і печія, знижується смакова чутливість. У ротовій порожнині з’являються трофічні виразки, які характеризуються повільною регенерацією), атеросклероз, інфаркт міокарду, гіпертонію, захворювання нирок і багато інших недуг.
А ви знаєте, що майже увесь кальцій, що міститься в організмі людини, а це від одного до двох кілограмів, знаходиться в кістках скелету і зубах. Взаємодіючи з фосфором, кальцій робить зуби і кістки міцними.