Усе, що треба про нього знати
Тоді як більшість людей прикушують внутрішню частину щоки в результаті безглуздої випадковості, є ті, хто робить це усвідомлено, впродовж тривалого періоду. Хронічне прикушування щоки – це різновид поведінки, що повторюється, яка асоціюється з обсесивно-компульсивним розладом.
Прикушування щоки та інших ділянок ротової порожнини зустрічається приблизно у 750 з 1 мільйона людей. Дослідження свідчать, що така поведінка частіше зустрічається в жінок, ніж у чоловіків. Явище може бути притаманним людям різного віку, але частіше спостерігається в дітей. Дослідження, проведене в 2005 році, показало, що поширеність прикушування щік і губ у дітей у віці від 2 до 17 років у Сполучених Штатах було трохи нижче 2%.
Причини
Є багато причин, чому люди кусають себе за щоку. Це може відбуватися в результаті нещасного випадку, а іноді пов’язане з психічним станом здоров’я. Необережне жування чи розмова під час їжі можуть призвести до подібного конфузу. Найстрашніше, те, що випадкове прикушування може викликати травму і запалення. Якщо прикушування відбувається мимоволі, але регулярно, то це може свідчити про патологію прикусу і СНЩС. Також неусвідомлене прикушування може відбуватися під час сну.
Набагато серйозніше йдуть справи з хронічним прикушуванням, яке вимагає відповідної медичної допомоги. Сучасне діагностичне і статистичне керівництво з психічних розладів (DSM-5) включає його в число обсесивно-компульсивних і пов’язаних з ними розладів. Інші повторювані тілесно-орієнтовані розлади, що повторюються, включають висмикування волосся, кусання нігтів і губ.
Деякі дослідники вважають, що повторювана поведінка, яка орієнтована на тіло, може мати генетичний фактор. Якщо це так, наявність члена сім’ї з подібним розладом може збільшити ризик появи цього стану в його родичів. Нині дослідники намагаються визначити, які гени можуть грати роль у тілесно-орієнтованих повторюваних розладах, що може допомогти лікарям діагностувати і лікувати цю поведінку в майбутньому.
Багато інших факторів також можуть сприяти розвитку в людини хронічного прикушування щоки. До них відносяться стрес, а також емоційні та екологічні чинники. Наслідки в цієї «звички» не найприємніші: у результаті хронічної травми ділянка слизової оболонки може потовщати, вкритися шрамами і мати блідий відтінок. Іноді уражена ділянка може запалитися.
Ускладнення
Коли поверхня слизової щоки стає нерівною, у людини може виникнути відчуття дискомфорту і стійке бажання продовжувати кусати ділянку, щоб створити гладку поверхню. У важчих випадках доводиться робити трансплантацію тканин у цій ділянці.
Ускладнення після хронічного прикушування щоки носять не лише фізичний характер. Люди, які постійно кусають себе за щоку, можуть захиститися від соціуму, у страху, що інші помітять їх поведінку. Багато хто з них дуже соромиться своєї недуги, і схильні до низької самооцінки.
Як боротися з недугою?
Спершу необхідно переконатися у відсутності патології прикусу. Іноді необхідно призначити капу, яка може запобігти будь-якому подальшому ушкодженню і дати рані можливість загоїтися. Рекомендується використовувати капу до повного загоєння тканин. У випадку хронічного прикушування необхідно проконсультуватися з відповідним фахівцем.
Можна запропонувати один з наступних видів терапії:
- когнітивно-поведінкова терапія (КПТ);
- тренінг усунення звички;
- комплексне поведінкове лікування;
- діалектична поведінкова терапія, або ДПТ.
Іноді можна рекомендувати ліки на додаток до психотерапії.
Найбільш ефективне лікування, яке може отримати людина – це лікування, спрямоване як на поведінку, так і на головну причину. Психотерапевт допоможе людині зрозуміти, що рухає її потребою кусати щоки і розробити план управління поведінкою.
Немає переконливих доказів того, що спеціальні дієти, електростимуляція, гіпноз, масаж або інші практики ефективні в лікуванні тілесно-орієнтованої поведінки, що повторюється.
Хронічне прикушування щоки вимагає медичної допомоги для усунення причини такої поведінки. Деякі люди, для яких це є поведінкою, що наносить реальну шкоду, не знають про проблему і не можуть звернутися за медичною допомогою. Близькі хворого з подібною поведінкою повинні переконати його звернутися до лікаря.
Джерело: www.medicalnewstoday.com