Ретенованим зубом називають зуб, що розташовується в кістці щелепи і не прорізався.
Непрорізування (ретенція) зубів – це досить поширена аномалія. Найчастіше зустрічається ретенція іклів – приблизно 70%, рідше – подібна патологія бічних (8%) і центральних різців (22%).
Серед причин виникнення виділяють загальні і місцеві.
До загальних причин відносяться:
- хвороби;
- зниження імунітету через інфекційні захворювання;
- неправильне штучне вигодовування немовлят.
До місцевих причин відносяться:
- неправильне положення зачатків постійних зубів;
- затримка зміни тимчасових зубів;
- недостатньо місця в тілі кістки, де має вирости зуб.
Симптоми ретенції зуба в стадії загострення:
- неприємний запах з рота;
- утруднення при відкриванні рота;
- больові відчуття в щелепі чи яснах;
- головний біль;
- опухання і почервоніння ясен навколо ретенованого зуба;
- можливе запалення лімфовузлів на шиї;
- при натиску на ділянку ясен поряд із зубом з’являється неприємний присмак у роті.
Явище ретенції вважається патологією, яка потребує обов’язкового лікування. Інакше захворювання може стати причиною розвитку різних проблем і ускладнень:
- ретеновані зуби здатні викликати аномальні прорізування сусідніх з ними здорових постійних зубів;
- ретенція здатна стати причиною розвитку одонтогенної кісти;
- проблема може стати причиною невралгії трійчастого нерва;
- ретенція фронтальних зубів може порушити естетику обличчя.
Лікування ретенції строго індивідуальне. Дуже часто ретенція зустрічається в дітей молодшого шкільного чи дошкільного віку. Особлива увага приділяється ретенованому зубу мудрості – останньому в зубному ряду великому корінному зубу, який прорізується після 18 років, провокуючи найрізноманітніші ускладнення.
