За методом виготовлення вкладки бувають:
- Прямого методу виготовлення і
- Непрямого.
Прямий метод полягає у формуванні вкладки безпосередньо в ротовій порожнині пацієнта. Цей метод можна використовувати лише для виготовлення вкладок з металу, коли сформовану воскову репродукцію (копію) вкладки виводять з порожнини рота пацієнта і передають у ливарну, де її переводять у метал.
Чому саме віск? Бо він пластичний і йому легко надати потрібну форму. Для цієї мети використовується спеціальний віск для вкладок. Загалом у стоматологічній практиці використовується велике різноманіття восків – штучних речовин, які за своїми властивостями (наприклад, пластичність при незначному нагріванні) нагадують бджолиний віск, через що вони отримали таку назву.
Після відливання з воскової заготовки металева вкладка обробляється і фіксується на зубі (точніше в зубі).
Недоліком прямого методу виготовлення вкладок є те, що його можна використовувати лише для виготовлення металевих вкладок, а також неможливість отримання якісного міжгорбкового контакту із зубами-антагоністами (зубами протилежного зубного ряду). Через це цей метод на сьогоднішній день знайшов значно менше використання ніж непрямий метод.
Непрямий метод виготовлення відновлювальних вкладок полягає в наступному: лікар-стоматолог знімає відбиток (зліпок) із зуба зі сформованою порожниною під вкладку і передає відбиток у зуботехнічну лабораторію, де за відбитком відливають модель – точну копію зубного ряду. За цією моделлю виготовляється вкладка, яка після обробки і препасування (посадки) на моделі, передається в клініку, де лікар-стоматолог фіксує її.
У цього метода є істотні переваги в порівнянні з прямим:
- За цим методом виготовляють вкладки не тільки з металу, а з фарфору та композитних матеріалів (лікарського і технічного використання).
- Крім того, завдяки цьому методу можна досягнути якісного міжгорбкового контакту вкладки із зубами-антагоністами через зручність у роботі.
Ще існує, напівпрямий метод виготовлення композитних вкладок, про який мова піде пізніше.
За матеріалом виготовлення відновлювальні вкладки бувають:
- Металеві
- Фарфорові (прескерамічні чи оксидцирконієві)
- Композитні
Металеві вкладки
Для виготовлення металевих вкладок можна використовувати сплави золота, але більший вжиток у порівнянні з золотом знайшли сплави з неблагородних металів, зокрема кобальто-хромовий сплав.
Здавалося б такі вкладки не зовсім естетичні, але оскільки їх виготовляють на жувальні зуби, то вони, як правило, не потрапляють у зону посмішки. Металеві вкладки надійніші за композитні пломби, і тому в багатьох країнах світу, де розвинута страхова медицина, таким вкладкам віддається перевага перед пломбами. В українських стоматологічних реаліях, через фактичну відсутність страхової медицини, металеві вкладки не знайшли широкого використання через основний свій недолік – неестетичність.
Вкладки з хромо-кобальтового сплаву мають вигляд полірованого металу, набагато дешевші за золоті вкладки, дещо поступаються їм за терміном служби, але при цьому довговічніші за звичайні пломби.
Фарфорові (керамічні) вкладки
Керамічні вкладки бувають двох типів: з діоксиду цирконію чи з прескераміки.
Вкладка з діоксиду цирконію виготовляються методом фрезерування (випилювання) заготовок з діоксиду цирконію за CAD/CAM-технологією. Процес виготовлення такої вкладки спрощено виглядає наступним чином:
- Формують у зубі порожнину під вкладку певної форми.
- Знімають відбиток з зубів, і віддають його в зуботехнічну лабораторію, де за ним відливається гіпсова модель зубів пацієнта.
- Після цього зуб з підготованою порожниною сканується за допомогою спеціального сканера, а комп’ютер за цими даними вибудовує тривимірну модель майбутньої вкладки.
- Далі комп’ютер передає тривимірну модель на фрезерувальний верстат, який без участі людини «випилює» дану вкладку із заготівлі діоксиду цирконію.
- Потім готова заготовка піддається випалюванню (термічній обробці) та подальшому нанесенню і спіканню керамічної маси, з врахуванням форми і відтінку зуба.
- Останній етап: фіксація вкладки в зубі пацієнта.
Вкладки з діоксиду цирконію з естетики незначно поступаються керамічним вкладкам, а за рахунок цирконієвого каркаса по міцності не поступаються металевим вкладкам. Крім того, процес випилювання (фрезерування) повністю автоматизований, тому досягається прекрасна якість прилягання вкладки до зуба.
Вкладки з пресованої кераміки
Виготовляються методом литтєвого пресування кераміки під тиском і високою температурою. Дозволяють добитися прекрасної естетики. Дещо поступаються міцністю оксидцірконієвим вкладкам.
Можливе виготовлення і металокерамічних вкладок, тобто коли за основу вкладки береться металевий каркас, наверх якого спікається керамічна маса. Але через суттєву неточність і гіршу естетичність у порівнянні з оксидцирконієвими та прескерамічними вкладками, їх використання є недоцільним.
Композитні вкладки
Найчастіше виготовляються зі звичайних світло-полімерних (фотополімерних пломбувальних) матеріалів, але не в ротовій порожнині, а на моделі. За якістю нічим не поступаються звичайним пломбам. Проте зручність у виготовленні дозволяє добитися в порівнянні з пломбами якісного міжгорбкового контакту із зубами-антагоністами. Крім того, така методика дозволяє виготовити вкладку за один прийом, хоча за більший час у порівнянні з пломбами. От чому таку методику виготовлення деколи називають напівпрямою.
Проте в таких вкладок є недолік – незначна усадка, що притаманна всім пломбувальним матеріалам.
Також композитні вкладки можна виготовити з композитних РММА-матеріалів (композитів технічного призначення) завдяки CAD/CAM-технології.
Загалом композити – це штучні високополімерні матеріали із спеціально заданими властивостями. З чого само вони складаються, ми, на жаль, сказати не можемо.
* * *
В історичній перспективі використовувалися інші матеріали для виготовлення вкладок, зокрема пластмаса. Але це виходить за межі статті.