Коли пацієнт звертається із скаргою на зубний біль, лікар проводить ретельний огляд ротової порожнини і робить рентген зуба. Іноді стається, що знімок нічого не показує і причина болю не відома. Що робити далі?
На думку д.м.н. Кенета Мура і д.м.н. Джона Орсі, експертів у галузі щелепно-лицьового болю і порушень сну при Університеті Каліфорнії, лікар повинен зуміти визначити біль, що не відноситься до зубів і ясен.
«Де у вас болить? Ми завжди ставимо одне й те саме питання, щоб діагностувати карієс або гінгівіт. У більшості випадків, вдається знайти відповідь, але не завжди», – каже пан Мур.
Подвійна природа болю
По-перше, треба звернутися до поняття болю. Біль – це неприємне фізичне відчуття і емоційне сприйняття такого відчуття, каже л-р Мур.
«Біль – це фізичне і емоційне відчуття. Незалежно від того, чи відчуває людина реальний фізичний біль чи в неї розбите серце, в обох випадках мозок сприйматиме це як біль».
Тому іноді латентні емоційні травми, наприклад, знущання в школі, посттравматичний стресовий розлад, насильницькі дії сексуального характеру або зловживання наркотиками і ліками, можуть викликати зубний або щелепний біль.
«За наявності цих факторів, здатних запустити біль, у голові відбувається плутанина, і біль може віддавати в різні ділянки організму», – каже пан Орсі.
Навіть стрес може викликати зубний біль. Л-р Мур повідомляє, що на початку і наприкінці навчального року відзначається сплеск скарг на зубний біль, насправді пов’язаний із стресом.
«Регулярно перед початком і наприкінці навчального року спостерігається наплив здорових 20-річних пацієнтів, що скаржаться на зубний і щелепний біль. А от під час канікул у нас завжди порожньо».
Іноді зубний біль може свідчити про інші захворювання. Наприклад, біль у нижньому лівому квадранті ротової порожнини може свідчити про хвороби серця. Оніміння підборіддя може бути ознакою раку з метастазами.
«Уважно вивчіть прояви і симптоми разом з хворим. Ці болі не повинні залишитися непоміченими, бо людина довіряє лікарям своє життя», – стверджує пан Орсі.
Як визначити біль, не пов’язаний з хворобами зубів і ясен
Існує ряд ознак, що дозволяють відрізнити зубний і не зубний біль. Провести діагностику – обов’язок лікаря, що дозволяє уникнути непотрібного втручання і вчасно направити пацієнта до іншого фахівця.
По-перше, перевірте медичну карту хворого.
«Нам не треба знати про медичну історію хворого, якщо ми бачимо, що результатом болю є велика каріозна порожнина або абсцес. Але важливо перевірити карту, щоб дізнатися, які стани можуть викликати біль, не пов’язаний із стоматологічними порушеннями. Це украй важливо», – каже л-р Мур.
Звертайте увагу на наступне: травми чи сильний стрес. Обидва стани можуть викликати порушення системи природного виникнення болів. Крім того, якщо в історії є згадки про хронічні болі, мігрень, синдром періодичних рухів кінцівок або синдром неспокійних ніг, то це може свідчити про істинне джерело болів.
«Один з ключових моментів, на які треба звернути увагу, – якщо біль триває більше 3-х місяців. Навряд чи людина витримає безперервний ендодонтичний біль цілих три місяці», – каже л-р Орсі.
Окрім цього, лікарі-стоматологи і гігієністи повинні знати відмінності зубного і не зубного болю. Якщо хворий повідомляє про одну з наступних характеристик болю, це означає, що він точно не пов’язаний із стоматологічними захворюваннями:
- Печія
- Поколювання
- Неначе б’є струмом
- Припікання
- Оніміння
- Двосторонній
«Причому пацієнт не завжди розповість вам про характер болю. Обов’язково треба його розпитувати».
Треба також провести диференціальну діагностику системних захворювань. Для цього вимірюють основні фізіологічні показники і запитують про неврологічні симптоми. Зверніть увагу, що раптова поява нового характеру головного болю або неврологічних симптомів можуть свідчити про серйозне захворювання, не пов’язане із стоматологією.
«Ви перевіряєте основні показники: тиск, температуру, пульс, насичення крові киснем? Проводите неврологічні тести? Запитуєте про порушення сну і головні болі?», – питає л-р Орсі.
При діагностиці болів, довіряйте лікарському інстинкту, але не забувайте використовувати усі доступні в клініці діагностичні тести. Якщо не вдалося встановити причину стоматологічного захворювання, слід направити хворого до інших фахівців.