Для бюгельних протезів нижньої щелепи, як правило, робиться під’язикова дуга. Вона в достатньому об’ємі виконує вимоги гігієни пародонту. Профіль дуги в розрізі може бути напівкруглої, напівовальної форми чи у форми півкаплі. Після обробки поперечний переріз профілю не має бути менше 3,4 х 1,8 мм, оскільки інакше не гарантована стабільність, необхідна для з’єднання сідловидних частин. Конструкція бюгельного каркаса нижньої щелепи не покриває маргінальний пародонт природних зубів. Розташування під’язикової дуги часто вимагає компромісів. Глибини дна порожнини рота, принаймні на моделі, часто недостатньо. Ідеальна мінімальна відстань між верхнім краєм дуги і маргінальним пародонтом має складати 4 мм і більше.
Під жувальним тиском допускається тільки вертикальне зміщення протеза. При горизонтальному зміщенні протеза утворюються болючі ділянки на альвеолярних відростках. Восковий профіль дуги – за професором доктором Маркскорсу (4 х 2 мм) – зарекомендував себе на практиці не лише своєю міцністю і закругленням форми.
Його нижній край, оформлений у вигляді функціонального краю повного протеза, допомагає уникати дискомфортних пролежнів. Для правильного розташування дуги необхідно робити мукостатичні відбитки[i].
Ідеальна величина функціональної під’язикової ділянки складає 8-9 мм. При сильно низькому альвеолярному гребені щелепи або при високо розташованій вуздечці язика, профіль дуги – за рекомендацією професора доктора Маркскорса – розміщується паралельно до альвеолярного гребеня або навіть горизонтально. Анатомічний восковий профіль дуги (4,2 х 1,8) добре сприймається пацієнтами.
З боку язика на дузі є поглиблення і дещо закруглений верхній край. Дугу краще розташовувати в ділянці крутого схилу альвеолярного гребеня. На помірно нахилених альвеолярних гребенях, у ділянці прилягання сідловидних частин протеза, швидше виникають пролежні. Для розвантаження дуги вже при підготовці, на майстер-моделі в цій ділянці наносять шар блокувального воску чи олов’яну фольгу.
Пластмасове сідло має приблизно на 2/3 покривати ретромолярний трикутник. Ця зона майже не атрофується. Дуги нижньої щелепи моделюються так, щоб не обмежувалася рухомість дна порожнини рота і язика. У ситуаціях з природними передніми зубами, сильно нахиленими в оральний бік, або з великими заглибленнями альвеолярного гребеня іноді неможливо знайти жодного прийнятного напряму введення для бюгельного протеза. У таких дуже окремих випадках виготовляють вестибулярну дугу.
[i] Мукостатичний метод: майже без тиску, при спокійному розташуванні язика. Мукодинамічний метод: під час функції
