Найчастіше зустрічаються п’ять основних видів межової лінії, а саме:
- Межова лінія проходить по середині апроксимальної поверхні зуба і підіймається по вестибулярній до контактного пункту із сусіднім зубом.
Таке розташування межової лінії дозволяє зручно розташувати на зубі опорно-утримувальний кламер Аккера. Місце, де має бути кінець утримувального кламера, визначають за допомогою калібра-стержня № 1.
- Межова лінія починається на рівні контактного пункту зуба з боку дефекту зубного ряду і по вестибулярній поверхні спускається до середини апроксимальної поверхні біля сусіднього зуба.
Користуються калібром-стержнем № 2. У такому випадку показані кламери з довгими утримувальними плечами, типу кламера № 2 за Неєм або кламера Боніхарта.
- Діагональне розташування екватора на опорному зубі. Екватор проходить біля жувальної поверхні в ділянці дефекту зубного ряду, косо перетинає вестибулярну поверхню і закінчується біля шийки зуба з протилежного боку.
Нішу для розташування кінця утримувального плеча кламера визначають за допомогою калібра-стержня № 3. Якщо це премоляр, то застосовують кламер з довгим плечем (кламер № 2 за Неєм), коли ж моляр – кільцевий кламер Нея. Обидва кламери мають довгі плечі, завдяки чому вони пружні і легко проходять через екватор опорного зуба, забезпечуючи добру фіксацію протеза і передачу тиску під час жування по осі зуба.
- У разі стирання зубів спостерігається високе розташування екватора. Він проходить на рівні жувальної поверхні. Такі зуби треба покривати штучними коронками, які відновлюють анатомічну форму.
- Низьке окреслення межової лінії буває на зубах, які мають форму зрізаного конуса. Екватор проходить на рівні шийки зуба. Такий зуб можна використати лише для опорного кламера. Для застосування опорно-утримувального кламера слід відновити форму зуба за допомогою штучної коронки.
