Синус-ліфтинг – це операція збільшення кількості кістки шляхом підняття дна гайморової пазухи верхньої щелепи.
Річ у тому, що у всіх людей розміри цієї пазухи різні – у когось більше, у когось менше. З віком розміри пазухи збільшуються. Дуже часто необхідність синус-ліфтингу виникає після тривалої відсутності зубів у бічних відділах верхньої щелепи, оскільки кістка, не зазнаючи навантаження в момент жування, атрофується, подібно до м’яза, надовго закутого в гіпс. А для якісного встановлення імплантату потрібний достатній об’єм кістки, який дозволяє досягти операція синус-ліфтингу.
До проведення операції синус-ліфтингу стоматолог-імплантолог повинен переконатися в здоровому стані гайморових пазух пацієнта. Наявність у минулому хірургічних втручань або патологічних утворень у ділянці носових пазух може стати протипоказанням до операції синус-ліфтингу.
За допомогою рентгенографічних і клінічних методів дослідження необхідно оцінити об’єм, структуру і щільність кісткової тканини, розташування коренів сусідніх зубів при їх наявності для виявлення анатомічних обмежень, які можуть перешкоджати операції.
Розрізняють 2 види цієї операції – закритий і відкритий. Закритий “синус-ліфтинг” здійснюється, як правило, коли кісткова тканина в проекції гайморової пазухи не менше 10 мм. У разі, якщо ця відстань менше 10 мм, то здійснюється переважно відкритий «синус-ліфтинг».
Більш поширена операція відкритого «синус-ліфтинга» через менший відсоток ускладнень. Тому ми зосередимося на цій операції більш детально.
При проведенні відкритого «синус-ліфтингу» робиться невеликий надріз на слизовій оболонці порожнини рота з боку бічної стінки гайморової пазухи з метою доступу до кістки. Потім вирізується невеликий фрагмент стінки пазухи(1). Далі відшаровується мембрана, що встеляє стінки пазухи (2). Простір, що утворився, заповнюється кістковопластичним матеріалом (3).
Дефект стінки пазухи закривається спеціальною мембраною, яка сприяє регенерації видаленої кістки стінки пазухи, після чого операційна рана ушивається.
При висоті кістки менше 3 мм, матеріалу, що введений у вільний простір потрібний час, щоб сформувати кісткову тканину, тому імплантацію можливо провести через 6-8 місяців після «синус-ліфтингу».
При відкритому «синус-ліфтингу» у випадку, коли висота кістки складає як мінімум 5 мм, імплантати можна встановити безпосередньо під час операції, оскільки цієї кількості кісткового матеріалу вистачає для первинної фіксації імплантатів. Встановлюють імплантати шляхом просвердлювання наявної кістки між дном пазухи і краєм кісткового гребеня верхньої щелепи з подальшим вгвинчуванням імплантатів (4).
Основна перевага «синус-ліфтингу» полягає в тому, що збільшення кісткового масиву в ділянці пазухи дає можливість стоматологу-імплантологу використовувати довші імплантати, що в бічних відділах щелепи прийнятніше з метою організації умов для адекватного опору навантаженню під час жування. «Синус-ліфтинг» рекомендується у випадку, коли встановленню імплантату довше 10 мм заважає недостатня висота альвеолярного відростка.
Якщо ширина альвеолярного відростка менше 4 мм, призначається використання пластинчатих імплантатів або виконання методик збільшення ширини гребеня.
Який вид «синус-ліфтингу» застосувати, остаточно вирішує лікар, залежно від клінічної ситуації та індивідуальних особливостей пацієнта. Тільки ретельна діагностика і планування лікування можуть дати позитивний результат при проведенні операції в ділянці гайморової пазухи.
| Пам’ятка пацієнтові
Якщо операція «синус-ліфтингу» виконується досвідченим і компетентним фахівцем, то ризик виникнення ускладнень мінімальний. Проте, щоб уникнути можливих проблем у післяопераційний період пацієнтові потрібно слідувати простим рекомендаціям: · Больовий симптом – звичайне явище після будь-якого хірургічного втручання, тут потрібне вживання болезаспокійливих засобів і антибіотиків за призначенням лікаря. · Після операції протягом 1-2 діб може спостерігатися незначна кровоточивість, за наявності вираженої кровотечі негайно зв’яжіться з лікарем. · У перші дні після операції велике значення має вільне дихання через ніс. При виникненні закладення носу слід використовувати рекомендовані краплі. · У перші дні після операції можливий розвиток носової кровотечі. При її виникненні, не закидайте голову, скористуйтеся льодом для її зупинки. Вірогідність розвитку носової кровотечі знижується, якщо ви спите на високих подушках. · Після операції не слід обмежувати прийом рідини, яка в перші 1-2 днів після операції має бути кімнатної температури. Не можна використовувати соломинку. · Протягом 7 днів після операції необхідно знизити фізичну активність. Уникайте бігу чи великих навантажень. Не можна відвідувати басейн, лазню і сауну, робити масаж або гарячі компреси в ділянці голови і шиї. · При сяканні, чханні можливе зміщення кісткового матеріалу. Тому, по можливості, чхайте з відкритим ротом і використовуйте краплі в ніс. · Не нахиляйтеся впродовж 2 тижнів після операції. Якщо необхідно щось підняти – присядьте. · Не паліть на протязі як мінімум 72 годин до і після операції, а краще взагалі відмовтеся від паління, оскільки воно збільшує вірогідність виникнення ускладнень. Ці правила дозволяють запобігти зміщенню кісткового матеріалу, вірогідному інфікуванню і подальшому запаленню в ділянці, що піддалась операції «синус-ліфтингу». Зняття швів проводить стоматолог під час вашого повторного візиту через 7-14 днів. У разі невиконання вищезгаданих рекомендацій стоматолог може зняти з себе відповідальність за результат оперативного лікування і можливість розвитку післяопераційних ускладнень. |