У деяких випадках проведення імплантації стає неможливим через нестачу кісткової тканини в щелепі. Брак кісткової тканини в кістках щелеп виникає за відсутності зуба протягом тривалого часу (це призводить до розсмоктування кістки), при утворенні дефекту кістки в результаті травми чи після щелепно-лицьових операцій (з приводу остеомієліту, пухлини щелеп). У деяких випадках брак кісткової тканини є індивідуальною особливістю людини.
Якщо імплантацію все ж вирішено проводити, то іноді проводиться нарощування кісткової тканини, якщо неможливе використання субкортикальних імплантатів.
Для цього використовуються методики:
- синус-ліфтинга (про це мова піде в наступному розділі);
- збільшення об’єму і висоти альвеолярного гребеня методом спрямованої тканинної регенерації (відновлення кістки).
Для відновлення кісткової тканини розроблені методики з використанням кісткової пластики (нарощування тканин за допомогою кісткового трансплантату). Кісткові трансплантати для нарощування можуть бути взяті в самого пацієнта з якоїсь іншої ділянки (зазвичай з кісток щелепи чи тазу), або виготовлені штучним шляхом.