- Особливості попереднього моделювання воскових базисів протезів.
- Особливості кінцевого моделювання.
- Перевірка конструкції протеза в порожнині рота. Виявлення можливих помилок, причини і способи їх усунення.
Після завершення постановки штучних зубів, перевіряють оклюзійні співвідношення між зубами-антагоністами і проводять ретельне моделювання всіх частин протеза, зокрема:
- перевіряють товщину воскового базису, його межі,
- щільність прилягання до моделі,
- очищують штучні зуби від воску,
- ретельно гравірують їх шийки і ділянки міжзубних сосочків.
Також на гіпсових зубах перевіряють розташування частин кламерів.
У разі складних клінічних умов, а саме: нефіксованого прикусу (відсутності контакту між зубами-антагоністами), чи при збереженні контакту лише у фронтальному відділі необхідна перевірка постановки штучних зубів на воскових базисах у ротовій порожнині пацієнта.
В іншому випадку приступають до кінцевого моделювання воскового базису протеза.
Перевірка постановки штучних зубів на восковому базисі
Для цього необхідно, щоб попередньо відмодельована воскова репродукція протеза легко знімалася з гіпсової моделі. У такому вигляді воскову репродукцію на гіпсовій моделі передають у клініку для проведення перевірки постановки штучних зубів на восковому базисі в ротовій порожнині пацієнта.
Лікар знову оцінює щойно описані критерії, потім знімає воскову репродукцію з моделі і вводить у ротову порожнину. Під час цього відвідування перевіряють постановку зубів і правильність проведення всіх попередніх клінічних і лабораторних етапів.
Після накладання протеза з восковим базисом на щелепу перевіряють його стійкість (чи немає балансування), межі базису, розташування кламерів, відповідність кольору штучних і збережених зубів та їх розмірів.
Потім допомагають пацієнту вставити щелепи в положення центральної оклюзії. Якщо всі зуби-антагоністи (штучні і збережені) щільно та рівномірно змикаються, то центральна оклюзія визначена вірно.
За відсутності контакту між постійними і штучними зубами на останні накладають добре розігріту воскову пластинку і пропонують пацієнту зімкнути зуби в положенні центральної оклюзії. Після цього в лабораторії від’єднують від рами оклюдатора (артикулятора) верхню модель, співставляють моделі за новими відбитками в положенні центральної оклюзії і знову загіпсовують, регулюючи штифт висоти.
Підчас перевірки конструкції протеза правильність установлення міжальвеолярної висоти визначають за характером змикання, глибиною складок і зморщок, висотою нижньої третини обличчя. Крім того, пропонують пацієнту промовити декілька слів, особливо таких, що складаються з багатьох губних звуків, стежити за величиною проміжку між верхніми і нижніми різцями під час розмови. Він повинен сягати в середньому 2-3 мм.
У разі виявлення мезіо-дистального розташування зубів, спостерігаються помилки, зумовлені висуванням нижньої щелепи вперед. За умови неправильно встановленої центральної оклюзії, що призводить до перегіпсування моделей, призначається повторна перевірка.
За відсутності огріхів протез передається в лабораторію для остаточного виготовлення.
Після перевірки постановки штучних зубів на восковому базисі в ротовій порожнині робота передається зубному техніку, який усуває виявлені дефекти і проводить
кінцеве моделювання воскових базисів протезів
Восковій композиції протеза надають необхідні форму, розмір і товщину. Для цього приливають край штучних ясен до моделі, згладжують гарячим шпателем нерівності поверхонь, моделюють при потребі рельєф поперечних складок твердого піднебіння і потовщують восковий базис шляхом підливання розплавленого воску в місцях прилягання до збережених зубів. Поверхню штучних зубів ретельно очищують від воску, гравірують шийки штучних зубів і міжзубні проміжки, імітують контури комірки.
У разі кінцевого моделювання воскової репродукції протеза на нижню щелепу товщину воскового базису і його країв роблять дещо більшою, особливо в місцях розташування збережених зубів, з метою запобігання поломкам пластмасового базису в цих місцях у майбутньому.
* * *
Загалом, при моделюванні воскових базисів на першому місці має стояти функціональність, і лише після неї естетика (базис протеза практично не помітний при розмові і прийомі їжі, а моделювання штучних ясен забирає багато часу і створює додаткові труднощі при обробці протеза, так що це має сенс робити лише за окрему плату 🙂 ).
А функціональність передусім полягає:
- у загладжені країв протеза і їх відповідності межам;
- у рівній поверхні базису та якісному гравіруванню шийок штучних зубів, щоб унеможливити в подальшому затримку і скупчення їжі, яка за відсутності якісної гігієни з часом здатна перетворюватися на зубний камінь;
- у дотриманні оптимальної товщини базису протеза.
А наприкінці, коротеньке відео, з простого моделювання воскового базису протеза:
