Часткова адентія відноситься до найбільш поширених захворювань зубощелепної системи. Втрата зубів є серйозною медичною і соціальною проблемою. У цій статті представлений варіант протезування включених дефектів зубного ряду на верхній щелепі бюгельним протезом з кламерною фіксацією, а також розглядається раціональність застосування лабільного з’єднання кламерної системи з бюгельним протезом.
Актуальність теми
Протезування на верхній щелепі при значних дефектах зубного ряду у випадку використання бюгельних протезів має конструктивні особливості.
Слід враховувати, що для розподілу навантаження можна використовувати наступні опорно-фіксуючі елементи конструкції зубних протезів:
- замкові кріплення;
- кламери;
- пелоти;
- відростки в базисі і каркасі;
- фіксуючі і стабілізуючі піни;
- балкові системи;
- а також їх поєднання.
Найбільш висвітленими в науково-практичній літературі останніх років є описи різних варіантів застосування в клінічній практиці замкових і балкових кріплень. Проте при ослабленому пародонті і значних дефектах зубного ряду замкові і балкові кріплення мають ряд суттєвих протипоказань. Виходячи з ситуації, що склалася, розширюються показання до застосування пластинкових протезів.
Кламерна система не вичерпала можливостей застосування для клінічних випадків протезування бюгельними протезами в аспекті вимог до ортопедичної допомоги і в ХХI столітті.
Мета
Удосконалення конструкції бюгельного протеза на верхній щелепі шляхом раціональної побудови кламерної системи.
Концепція вдосконалення кламерної системи полягає в адекватній конструкції її з’єднання в бюгельному протезі. Запропоновані варіанти систематизації таких з’єднань. У цій статті ми розрізняємо з’єднання жорсткі, лабільні і напівлабільні. Особливо проблематичне конструювання напівлабільного, а тим більше лабільного з’єднання.
Створення лабільного з’єднання кламера часто викликає труднощі і може призвести до ускладнень у процесі використання протеза, частіше у віддалені терміни. Лабільне з’єднання передбачає розподіл жувального тиску на зуб (мінімально) і відповідну слизову оболонку. Завдяки цьому в разі наявності ослабленого пародонту і малої кількості зубів виключається їх перевантаження. Особливо проблематичне конструювання при протезуванні верхньої щелепи.
Рівномірний розподіл навантаження досягається завдяки конструюванню елементів кламера: плеча, відростка і тіла.
Матеріали і методи
Клінічний випадок надання ортопедичної допомоги пацієнтці шляхом виготовлення бюгельного протеза за значної втрати зубів на верхній щелепі (мал. 1а, 1б).
Мал. 1б. Нижня щелепа пацієнтки на момент обстеження
Опис клінічних спостережень
Пацієнтка звернулася для протезування відсутніх зубів у бічних і фронтальному відділах верхньої щелепи.
При підготовці ротової порожнини до протезування проведена заміна металевої коронки 13 зуба на косметичну конструкцію – металокерамічну коронку (мал. 2).
Враховуючи, що в пацієнтки два включені дефекти, один з яких має велику протяжність, виготовили бюгельний протез з кламерною фіксацією. Для раціонального розподілу навантаження в системі «Зубний протез – опорні зуби – слизова оболонка протезного ложа» вибрана лабільна система з’єднання «кламер – каркас зубного протеза» (мал. 3).
Для зручності розташування кламерів у фронтальному відділі використано переднє і заднє розташування дуг (мал. 4).
Розташування кламерів у фронтальному відділі.
На 13 зубі вестибулярна модифікація Т-подібного кламера, розташованого в дистальній ділянці коронки для забезпечення естетики (мал. 5).
З боку піднебінної поверхні є жорстке з’єднання плеча (мал. 6), тобто на 13 зубі кламер III типу системи Нея.
В даному випадку запропонована конструкція забезпечує необхідну фіксацію знімного протеза на зубі, виключаючи його перевантаження. Два Т-подібні кламери, що розташовані на передній дузі, дозволяють стабілізувати протез і створити шинуючий ефект на зуби фронтального відділу (мал. 7).
В ділянці 12 і 11 зубів Т-подібний кламер типу Фора (за Осборном). Таким чином, навантаження у фронтальному відділі розподіляється рівномірно і ці кламери шинують фронтальні зуби. Кламери в бічних відділах зубного ряду розташовані на задній дузі (мал. 8).
Враховуючи розташування плечей кламерів на вестибулярній поверхні зубів, є можливість створити значні відростки. Таким чином, забезпечується лабільне з’єднання (мал. 9, 10).
Розташування бюгельного протеза в ротовій порожнині (мал. 11) забезпечує комфортні відчуття та необхідну естетику.
Висновок
У цій клінічній ситуації, коли є протяжні дефекти зубного ряду, лабільне з’єднання кламерної системи в бюгельному протезі є виправданим методом конструювання. Модифікація і удосконалення кламерів дозволяють не лише розподіляти функціональне навантаження, але і забезпечувати естетичний результат протезування.
Резюме
Представлений варіант протезування включених дефектів зубного ряду на верхній щелепі за допомогою бюгельного протеза з кламерної фіксацією. Лабільне з’єднання опорно-фіксуючих елементів з каркасом забезпечується наявністю передньої і задньої дуги, на якій розташовані кламери, що мають відростки значної довжини. Слід вказати, що розташування тіла кламера на дузі також є елементом лабільного з’єднання.
За матеріалами сайту https://dentalmagazine.ru
