Пляма на сукенці

Попросили мене розповісти про якийсь цікавий випадок зі стоматологічної практики. Що тут скажеш, кожен день приносить такі історії, що навмисне і не вигадаєш.

От пригадалася одна історія, її і розповім.

Прийшла до мене на прийом мама з дівчинкою, яка мала йти невдовзі в перший клас, точніше мама привела дівчинку на прийом.

Значить, всадили ми дитя в крісло, але рота дівчинка на жодні умовляння відкрити не згоджувалася. Що не кажіть, а стоматологічне крісло виховує в багатьох дітей наполегливість і рішучість стояти на своєму попри всі земні блага, які обіцяють замордовані батьки за те, щоб добрий дядя (тобто я) заглянув до її рота.

Ця дівчинка могла стати прикладом для розвідників як треба буквально тримати язика за зубами. Намордувалися ми з нею, що навіть у мене, між іншим доволі спокійної людини, урвався терпець.

– Усе, досить, – кажу, ­- приходьте іншим разом.

Інший раз стався на свято Першого вересня, коли щасливе дитя разом з мамою після Першого дзвоника знову опинилося в стоматологічному кріслі. Точніше дівчинка, мама стояла поруч.

Як і в попередній раз, жодні умовляння не мали користі, дівчинка вперто не хотіла відкривати рота. І тут нам (тобто мамі і мені) допоміг випадок: під час чергового демонстрування нешкідливості стоматологічних приладів з пустера цілком ненавмисно впала крапля дистильованої води на гарну вишиту сукенку дівчинки.

Так виглядає стоматологічний пустер. Хто хоча б раз побував в стоматологічному кабінеті добре його пам'ятає
Так виглядає стоматологічний пустер. Хто хоча б раз побував у стоматологічному кабінеті добре його пам’ятає

Так, забувся сказати, що дівчинка, як і слід, була гарно вбрана до свята Першого дзвоника. Крапля залишила після себе, як слід було очікувати, мокру пляму на сукенці дівчинки. Як мовиться, сама доля дала мені шанс, яким гріх було не скористатися.

– Слухай-но, – кажу до дівчинки, – якщо ти зараз не відкриєш рота, я всім розкажу, що ти впісялася на святі Першого дзвоника.

Знаю, що брехати не можна, тим більше дитям, але ця невеличка хитрість дозволила мені пролікувати всі три хворих зуба дівчинки.

Сподіваюсь, що ця дівчинка простить мене, якщо не зараз, то з часом, бо я схитрував для її ж блага.

P.S. Між іншим, під час лікування це сміливе дитя жодного разу не поворухнулося і постійно тримало відкритим рота. От що значить витримка!

Наступна стаття

Спокійний пацієнт

Трохи філософського… Багато стоматологів не хочуть мати справу з маленькими дітьми, тобто не хочуть лікувати їм зуби, через те, що ... Читати далі