Клиновидний дефект зубів: лікування, симптоми

У сучасному суспільстві мати красиву і здорову посмішку вважається обов’язковою умовою для успішної людини. До стоматолога часто звертаються люди, невдоволені зовнішнім виглядом своїх зубів. Серед найбільш поширених проблем – зміна кольору емалі, сколювання зубів, тріщини емалі, щілини між зубами і клиновидний дефект. Це оголення шийки зубів у формі латинської букви «V», що зачіпає в основному ікла та перші бічні зуби. Проблема проявляється у вигляді утворення клину, тобто поглиблення в ділянці ясен не лише емалі, але навіть внутрішнього дентину зубів. З таким явищем стикаються рідкісні пацієнти, і стоматологи доки не знайшли цьому точного вичерпного пояснення. Але змогли розробити методики ураження емалі, що дозволяють зупинити цей процес і повернути зубам красиву форму.

Клиновидний дефект зубів: як визначити?

Як правило, основний симптом клиновидного дефекту зубів – їх неестетичний зовнішній вигляд: ясна опускаються, біля основи зуба утворюється невелике або сильне поглиблення, яке має інший відтінок (жовтий або темний). Больові відчуття виникають в основному лише при прийомі занадто гарячої, холодної або гострої їжі через скорочення емалі та оголення внутрішніх тканин зуба.

Клиновидний дефект зубів: стадії

Залежно від ступеня ураження емалі стоматологи розрізняють чотири стадії клиновидного дефекту:

  • перша або початкова стадія може ніяк себе не проявляти, за винятком підвищеної чутливості емалі до температурних перепадів або до механічної дії
  • друга стадія означає розвиток процесу і посилення чутливості зубів, при цьому ураження зуба в глибину – близько 3 мм
  • третя стадія характеризується просуванням клиновидного дефекту на глибину до 5 мм, коли зачіпається внутрішній шар зуба, а саме дентин. Місце ураження може пожовтіти
  • четверта стадія означає ураження емалі більш ніж на 5 мм і зачіпання внутрішньої пульпи (нерва) – у цьому випадку при навантаженні зуб може відламатися. Характеризується гострим болем, оскільки саме нерв відповідає за чутливість.
2-а, 3-я та 4-та стадії клиновидного дефекту

Клиновидний дефект зубів: причини

Точні причини виникнення клиновидного дефекту зубів стоматологи продовжують з’ясовувати. Проте прийнято виділяти наступні передумови V-подібного ураження зубних тканин:

  • відхилення прикусу: у цьому випадку деякі зуби зазнають підвищене навантаження, емаль стирається швидше, і відколюється в найтоншому місці, а саме біля шийок зубів
  • неправильне чищення зубів: деякі люди користуються тільки жорсткими зубними щітками і чистять зуби в горизонтальному напрямі. Так можна сильно пошкодити емаль, яка в результаті зітреться набагато швидше. Також не можна чистити зуби відразу після вживання кислої їжі або деяких напоїв (вино, газовані води) – це активує кислоти в їх складі, що роз’їдають емаль
  • незадовільна гігієна ротової порожнини: бактерії мають властивість швидко розмножуватися. Якщо їх вчасно не видаляти, вони тверднуть і перетворюються спочатку на наліт, а потім і в зубний камінь. Як правило, він скупчується біля ясен і бактерії, з яких він складається, роз’їдають здорові тканини зубів, поступово пробираючись всередину зуба
  • захворювання ясен: зокрема, гінгівіт і пародонтит. З ясен виділяється рідина, яка, якщо ясна хворі, змінює свій склад і послабляє структуру емалі шляхом вимивання кальцію
  • супутні захворювання: помічено, що клиновидний дефект зубів частіше виявляється при порушеннях роботи щитовидної залози, центральної нервової і травної систем (особливо за підвищеної кислотності шлункового соку).

Клиновидний дефект зубів: лікування

Лікування клиновидного дефекту залежить від ступеня ураження емалі і внутрішніх тканин зуба. Якщо емаль людини пошкоджена несильно, стоматологи проводять спеціальну поновлювальну терапію, тобто ремінералізацію зубів. Це можуть бути мазі, гелі або лаки, що містять кальцій і фтор. Заздалегідь видаляється наліт з поверхні зубів, після чого наноситься захисний гель.

Якщо ж клиновидний дефект виражений досить сильно і спричиняє відчутні незручності, проводиться наступне лікування:

  • за необхідності вводиться анестезія
  • порожнина дефекту розширюється за допомогою бору
  • проводиться обробка антибактеріальним адгезивним препаратом для видалення мікробів
  • наноситься один або два шари композиту, які тверднуть під впливом світлової лампи
  • поверхня ретельно шліфується, щоб емаль була гладкою і рівною.

Але подібні пломби часом випадають, оскільки мають невеликі розміри і погане змикання із зубними тканинами. І не завжди відновлені зуби витримують занадто велике жувальне навантаження. Тому часто пацієнтові доводиться налаштовуватися на серйозніше відновлення зуба шляхом установки зубних протезів – штучних коронок або вінірів (накладок на фронтальну поверхню зубів).

Попередня стаття

Гіпоплазія зубної емалі

У стоматологічній практиці одним із досить поширених уражень зубів некаріозного походження є гіпоплазія емалі. Іншими словами – гіпоплазія емалі – ... Читати далі

Наступна стаття

Пломбування зубів

Найчастіше до пломбування зубів вдаються при враженні їх карієсом. Пломбування зубів забезпечує відновлення анатомічної форми і функції зуба за допомогою ... Читати далі