Особливості видалення ретенованих зубів у дітей

в умовах амбулаторного хірургічного прийому

Операція видалення ретенованих і надкомплектних зубів є од­нією з найпо­ширеніших маніпуляцій на дитячому хірургіч­но­му прийомі. Цьому сприяє велика поширеність цієї патології. У той же час травматичність подібних втручань, особливості дитячої пси­хології, а також брак досвіду в лікарів часто ста­ють причиною відмови хірургів від виконання таких операцій в умовах ам­бу­латорного прийому. При цьому необґрунтовано розширю­ють­ся показання до проведення їх під загальним зне­боленням у стаціонарі.

Серед основних принципів підготовки та проведення таких операцій можна виділити наступні.

Хірургічне втручання краще проводити уранці, доки ди­ти­на не втомилася

Співпраця з батьками

Батькам необхідно детально і в той же час уникаючи стра­хіт­ли­вих медичних термінів, пояснити хід операції, розповісти про перебіг післяопераційного періоду, негативні боки втру­чання (набряк, біль) і можливі ускладнення, відповісти на пи­тання. При описі цих аспектів лікар повинен робити акцент на тимчасовому характері виникаючих негативних явищ, низькій вірогідності виникнення ускладнень і наявності цілого спек­т­ру можливостей з їх подолання.

Позитивний настрій і упевненість лікаря допомагають здола­ти закономірні побоювання батьків при плануванні втру­чан­ня. Батьки мають знати, що наявність сучасних анальгетиків, фізіотерапевтичних методів лікування значно зменшує прояви побічних явищ операції, а постійний лікарський контроль дає можливість пережити їх з мінімальними незручностями. По можливості проводити таку бесіду необхідно за відсутності дитини.

При огляді дитини необхідно оцінити психологічні особли­вості особи

Лікарю треба пам’ятати, що для дітей може бути характерна підвищена тривожність. У підлітковому періоді особливу ва­ж­ливість набуває зовнішній вигляд, думка друзів.

В оцінці психологічного статусу також допоможе розмова з батьками, під час якої необхідно оцінити рівень тривожності, з’ясувати, наскільки успішно дитина справляється зі стресови­ми ситуаціями і що може допомогти перенести оперативне втручання максимально легко. Це можуть бути подарунки, су­провід родича або, навпаки, самостійне знаходження мале­нь­кого пацієнта в кабінеті, модифікації поведінки лікаря і т. д. Універсального рецепту тут не існує, тактика лікаря має бути максимально індивідуалізована за допомогою батьків.

Важливо встановити контакт з дитиною

Багато дітей бояться незнайомих людей, приміщень і ситуа­цій. Проведення якихось менш травматичних втручань, на­п­риклад видалення молочних зубів з приводу періодонтиту або фізіологічної резорбції коренів, допоможе дитині звикнути до лікаря і легше перенести майбутню операцію.

Особливі вимоги пред’являються до швидкості опера­ти­в­ного втручання

Зрозуміло, що незалежно від поведінки дитини воно має бути короткочасним.

Зазвичай дітям потрібна менша кількість анестетика для дося­гнення адекватного знеболення, можливі деякі особливості проведення анестезії (обов’язкова аплікація знеболюючих ге­лів, проведення мандібулярної анестезії замість торусальної та ін.) з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей ще­ле­пно-лицьової ділянки і дитячого організму в цілому. Безбо­ліс­ність втручання – один з вирішальних чинників, що забез­пе­чують успіх операції в цілому.

Корені постійних зубів знаходяться в стадії формування

а зачатки можуть бути в глибині щелепної кіс­тки. Тому важливо правильно визначити час операції, коли корінь вже досить сформований, проте можливість досягнення опти­мального результату ортодонтичного лікування з мінімаль­ни­ми витратами ще зберігається.

Тісне розташування ретенованих і надкомплектних зубів і ко­ренів сусідніх зубів може призвести до їх ушкодження під час операції. На­с­лідком цього може бути порушення формування кореня, нек­роз пульпи і розвиток безповоротних деформацій альвеоляр­ного відростка з вираженим естетичним дефектом

У дітей краще, ніж у дорослих, виражені процеси регене­ра­ції

У них менше вірогідність розвитку ускладнень, пов’я­за­них із загоєнням рани. Тому в більшості випадків можна від­мо­­ви­ти­ся від призначення антибіотиків з профілактичною ме­тою в післяопераційному періоді. Також рідше виникає необ­хід­ність у використанні остеопластичних матеріалів, які мо­жуть вплинути на ріст альвеолярного відростка, призвести до роз­витку анкілозу, утруднити переміщення зубів при нас­туп­ному ортодонтичному лікуванні.

Особливу складність являє видалення ретенованих і надкомп­лектних премолярів на нижній щелепі. Це обумовлено щіль­ним масивом кортикальної кістки, близькістю виходу підбо­рідного нерва в м’які тканини, а також незначною довжиною коренів сусідніх зубів. Будь-яке надмірне зусилля хірурга при проведенні вивиху може призвести до видалення з лунки су­сіднього зуба.

При плануванні операції необхідно обов’язково провести кон­силіум з лікарем-ортодонтом і з’ясувати, чи можливі альтер­нативні варіанти лікування (сепарація зубів, видалення зубів, що прорізалися і знаходяться в зубному ряду). При ви­конанні операції в цій ділянці краще проводити комбінований розтин тканин, при цьому вертикальний розріз не повинен проходити через середину коронки зуба для профілактики формування рецесії ясен надалі. Обережне відшарування кла­птя, а також постійна фіксація ретрактора на кістці дозволяє мінімізувати травму підборідного нерва та уникнути розвитку ускладнень у вигляді анестезії (парестезії) м’яких тканин губи і під­бо­рід­дя (мал. 1-10).

Мал. 1. Ретенція 3.5, 4.5 у дівчинки 11 років, 100%-й дефіцит місця в зубному ряду
Мал. 2. Вигляд у ротовій порожнині до операції
Мал. 3. Інтрасулькулярний і вертикальний розрізи
Мал. 4. Вигляд після відкидання слизово-окісного клаптя
Мал. 5. Після видалення корти­кальної кістки проведене розпил­ювання зуба 4.5
Мал. 6. Вивих кореня зуба елеватором
Мал. 7. Вигляд розпиляного і видаленого зуба 4.5
Мал. 8. Видалена оболонка фолікула
Мал. 9. Кістковий дефект заповнений остеопластичним матеріалом
Мал. 10. Вигляд рани після ушивання

Таким чином, до факторів успіху можна віднести ретельне планування втручання, уточнення розташування зубів у щеле­пі за допомогою сучасних методів рентгенологічної діагнос­тики, психологічну і медикаментозну підготовку дитини, вза­ємодію з батьками, адекватне знеболення.

Знання методики виконання, а також швидкість і макси­ма­ль­на делікатність при роботі з м’якими і твердими тканинами до­зволять лікарю в більшості випадків успішно провести опе­рацію видалення ретенованих і надкомплектних зубів у дітей під місцевим знеболенням в умовах амбулаторного хірур­гіч­ного прийому.

Автор: Т. В. Закіров, к. м. н., лікар-стоматолог

Попередня стаття

Коронки для тимчасових зубів

Не викликає сумнівів, що сильно зруйновані зуби виглядають неестетично і можуть стати джерелом болю в дитини. Діти так само, як ... Читати далі

Наступна стаття

Основи профілактичної ортодонтії

Американська асоціація ортодонтів (AAO) рекомендує проводити первинний ортодонтичний огляд дитині у віці до 7 років, аргументуючи це тим, що в ... Читати далі

Файли для скачування

Назва файлу Опис Розмір файлу
pdf Особливості видалення ретенованих зубів у дітей в умовах амбулаторного хірургічного прийому
354 KB