Анатомічний екватор
Найбільша опуклість клінічної коронки під прямим кутом до вісі коронки зуба. Примітка: анатомічний екватор не грає жодної ролі при вимірюванні моделі.
Клінічний екватор
Синоніми: конструкційний екватор, лінія прилягання кламера, або лінія огляду
Клінічний екватор встановлюють за напрямом введення або за позицією моделі на планувальному столику. У вимірювальному приладі заздалегідь визначається напрям введення, і клінічний екватор намічається олівцем. Він означає найбільшу опуклість коронки по відношенню до напряму введення. Пасивні частини кламера знаходяться над ним, активні частини кламера (нижня частина плеча) знаходяться нижче за клінічний екватор. Оскільки розташування і форма кламера суттєво залежить від клінічного екватора, він також називається лінією прилягання кламера.
Вісь коронки зуба
Вісь проходить вертикально – від вершини кореня до середини ріжучого краю. У багатокореневих зубів ця лінія йде між розгалуженнями коренів до середини жувальної поверхні. Вертикально спрямована жувальна сила відповідає суто осьовому навантаженню і передається рівномірно на весь об’єм кореня!
Ретенційна ділянка (ділянка заглиблення, англ.: undercut)
Синоніми: заглиблення, вгнутість
У ретенційній ділянці, нижче за клінічний екватор, кламер знаходить свою фіксацію. За допомогою ретенційного калібру або приладу для вимірювання глибини заглиблення вимірюється і визначається здатність кламера до фіксації.
Допоміжна лінія для визначення довжини кламера
Вертикальна лінія, нанесена олівцем, вказує, до яких меж кламер повинен охоплювати зуб. На цій допоміжній лінії визначається і пункт заглиблення. Кламер досягає на допоміжній лінії найглибше положення.
Пункт заглиблення
Пункт заглиблення знаходять за допомогою вимірювального диска ретенційного калібру або стержня приладу для вимірювання глибини заглиблення, виходячи з необхідних для фіксації протеза параметрів. У пункті заглиблення кінчик плеча кламера досягає своєї максимально глибокої позиції в ділянці ретенції.
Кут нахилу
Кут нахилу кламера визначається за нахилом площі зуба в ретенційній ділянці. Зуб, дещо нахилений до клінічного екватора, має невеликий кут нахилу, за яким кламер у найбільшій протяжності знаходитися в ретенційній ділянці.
Нульова позиція чи нульове положення
Вказує вихідну позицію майстер-моделі для вимірювання на модельному столику. Вона проходить під прямим кутом до пошукового штифта і відповідає, загалом, оклюзійній площині. Вимірювання моделі в нульовому положенні дає пацієнтові можливість вставляти протез під дією жувального тиску.
Оклюзійна площина (жувальна площина)
Ця площина визначається на щелепі із зубами за центральними різцями і дисто-букальними горбиками других молярів нижньої щелепи.
Щоб уникнути перекошування майстер-моделі в ситуаціях з кінцевими дефектами, не можна орієнтуватися на висоту горбиків верхньої щелепи або ретромолярних трикутників нижньої щелепи. Висоту відсутніх зубів можна оцінити лише приблизно.
Лінія прилягання кламера
Встановлюється після визначення пункту заглиблення і нанесення клінічного екватора на кламерному зубі. Ця лінія відповідає середині прилягання кламера. В ідеальному випадку вона переноситься на дублікат модель за допомогою уступу з воску.
Активне плече кламера
(нижня частина кламера, англ.: retention)
Частина кламера, яка знаходиться нижче за клінічний екватор, фіксує протез в ретенційній ділянці і стабілізує його проти сил, що відтягують.
Пасивне плече кламера
(верхня частина кламера, англ.: bracing)
Частина кламера, яка знаходиться на клінічному екваторі або над ним. Ці масивні і широкі ділянки розподіляють горизонтальні сили і діють при знятті і посадці протеза як направляючі площини.
Оклюзійна накладка
(Опора, дентальна або оклюзійна накладка англ.: support або rest)
Оклюзійна накладка служить у першу чергу, для відведення тиску жувальних сил і компенсує в незначному об’ємі горизонтальні сили. В ідеальному випадку вона знаходиться в підготовленій виїмці на опорному зубі.
Направляючі площини
(для плечей кламера, пасивне плече кламера)
Пласка поверхня, що має контакт до пасивного плеча кламера, або до верхньої третини малого з’єднувача. Вертикальні направляючі площини розташовуються на обох половинах щелепи, мають однакову висоту, задають напрям введення і допомагають уникати шкідливої дії сил на опорні зуби.
