Кламери по нинішній день залишаються найбільшим розповсюдженим (ледь не єдиним) методом фіксації часткових пластинкових протезів. При чому серед всього наявного різноманіття застосовуються зазвичай лише 2 різновиди кламерів: гнутий одноплечий кламер – для фіксації акрилових протезів і дентоальвеолярний (зубоясенний) – для термопластичних.
До того ж згадані кламери використовуються саме в такій послідовності: гнутий одноплечий – для акрилових, зубоясенний – для термопластичних. І пояснюється це не примхою лікаря-стоматолога чи зубного техніка, а банальною неспроможністю їх іншого використання: гнутий одноплечий кламер просто неможливо якісно зафіксувати в базисі термопластичного протеза, а негнучкий, крихкий акрил буде більше травмувати ясна, ніж забезпечувати якісну фіксацію знімного протеза. Тепер перейдемо безпосередньо до техніки виготовлення згаданих кламерів.
Техніка вигинання одноплечого дротяного кламера
Є найбільш поширеним (фактично єдиним – через простоту виготовлення) різновидом кламера, що використовується для фіксації часткових акрилових протезів. Даний вид кламера складається з плеча, тіла та відростка. Для виготовлення даного кламера застосовують стандартні дротяні заготовки діаметром від 0,8 до 1,2 мм, один кінець яких є розплющеним та має спеціальні насічки для кращої фіксації в базисі протеза. За відсутності даних заготовок можна використовувати ортодонтичний дріт з нержавіючої сталі діаметром від 0,8 до 1,2 мм, або золотий дріт 750-ї проби.
Для вигинання кламера використовують крампонні щипці.
Вигинання проводять, орієнтуючись на опорний зуб гіпсової моделі. Спочатку вигинають плече кламера так, щоб воно охоплювало вестибулярну поверхню зуба за екватором, повторюючи лінію шийки зуба, але не торкалося ясен.
Плече необхідно заокруглити і відполірувати: гострі кінці можуть бути причиною ушкодження слизової оболонки губ і щік під час уведення і виведення протеза з ротової порожнини.
Не доходячи до жувальної поверхні або ріжучого краю, біля контактного пункту роблять другий вигин, який буде початком тіла кламера, що має не доходити на 0,5-1 мм. до апроксимальної поверхні зуба.
Третім вигином формують відросток майже під прямим кутом до другого вигину, спрямовуючи його вздовж середини беззубої ділянки альвеолярного відростка в товщу майбутнього базису протеза під штучними зубами.
У разі використання нестандартних заготовок кламерів для їх виготовлення відросток спеціально розплескують ударами молоточка до початку вигинання кламера.
Після вигинання кламеру, його розміщують на моделі і приклеюють відросток розплавленим воском, стежачи щоб не змістилося плече з опорного зуба.
Особливості вигинання одноплечого дротяного кламера на останній кутній зуб
Техніка виготовлення дентоальвеолярного кламера
Цей різновид кламера є просто подовженням базису протеза, і моделюється під час кінцевого моделювання воскового базису. Розміщують цей кламер залежно від клінічних умов, його товщина повинна бути не менше ніж 1,5 мм. Це необхідний мінімум для якісної інжекції термопластичного матеріалу.
