Дехто вважає, що тимчасові коронки треба виготовляти негарними і незручними, щоб постійна конструкція виглядала краще. Але без коректної роботи з тимчасовими коронками неможливий коректний відбиток. Навіть при роботі із гідрофільним силіконом неможливо отримати чіткі межі, якщо є гінгівіт, нечіткий контур ясен і т. д. Причин у цих проблем багато, і одна з них – залишки затверділого тимчасового цементу під протезом, бо навіть невелика його кількість в ясенному жолобку викликає гінгівіт і, відповідно, ускладнення при знятті відбитку.
Для того, щоб проблем з крайовим гінгівітом було менше, нам потрібні ідеальні з погляду прилягання тимчасові коронки, які «сидять» на уступі не гірше за постійні конструкції.
Це досягається акуратним перебазуванням, наприклад, рідким композитом. Після первинного припасування на препаровані зуби накладаємо тимчасові коронки з обідком з рідкого композиту і засвічуємо з усіх боків. Потім, бажано застосовуючи бінокулярну лупу чи мікроскоп, поліруючи край, прибрати надлишки.
Після таких маніпуляцій мінімум через тиждень ми отримуємо ідеальну форму ясен для відбитку.
Не можна забувати і про те, що до встановлення тимчасових коронок, можливо, вже був гінгівіт, а через певний час він завдяки постановці правильних коронок і коректній гігієні ліквідовується, набряклість зменшується, і межа препарування стане помітною.
Це особливо важливо для естетичної зони, але в будь-якому випадку ми можемо допрепарирувати і отримати кращий результат наприкінці.
Ще один дуже важливий момент полягає у формі цих коронок.
Правильна з анатомічної точки зору тимчасова коронка – запорука того, що вона протримається до кінця роботи і не зламається, що в пацієнта не зміниться принципово оклюзія або, навпаки, після зміни оклюзії все було б стабільним.
Для фронтальної групи зубів існують наступні особливості.
Технік, моделюючи передні зуби, робить ту форму, яку він уявляє і як її відчуває, орієнтуючись, як правило, на антагоністи. Іноді влучає, але…
Технік не бачить губ пацієнта, його очей, форми обличчя – як він у таких умовах може змоделювати гармонійний протез? А лінія посмішки, а фонетичні проби та ін.? Це все робота лікаря! І саме з тимчасовими коронками.
Один з кращих способів – моделювання з композитної пластмаси в порожнині рота на препарованих куксах. При цьому все виходить дуже естетично. Метод вимагає елементарних навичок моделювання, знання анатомії і функції, знання пропорцій, відсотка візуалізації зубів у спокої та ін., без чого не можна, більш за все, підходити до пацієнтів.
І цьому методу я віддам перевагу перед попереднім моделюванням з воску – технік не зможе зробити це так, як це зробить лікар: у нього мало орієнтирів.
А потім, після того, як всі задоволені формою і місцем розташування зубів, зроблених з пластмаси, можна приступати до виготовлення постійних конструкцій. Але тут виникає інша проблема. У цій ситуації технік має в точності скопіювати ті коронки, які вже всіх влаштовують.
А це дуже складне завдання навіть для серйозних професіоналів. Адже розташувати з точністю до міліметра ріжучий край там, де він потрібний, без якихось жорстких орієнтирів неможливо!
Тому в лабораторію передаються відбитки з тимчасовими коронками, з реєстраторами цієї тимчасової оклюзії. І тоді технік, приготувавши шаблони із зуботехнічного силікону, може точно скопіювати ситуацію в ротовій порожнині.
Ще додаю фотографії, за якими техніку буде простіше орієнтуватися. Але якщо все мною перераховане зроблено не буде і технік отримає тільки голі відбитки, претензії по естетиці пред’являти треба лише собі!
Автор: А. О. Мартинов, лікар-стоматолог, зубний технік
