Мета дослідження. Вивчити і систематизувати анатомо-функціональні порушення у хворих із зубощелепно-лицьовими дефектами на основі сучасних досягнень реконструктивно-відновлювальної хірургії, комплексного підходу до діагностики, лікування і прогнозування кінцевого функціонального результату в клініці ортопедичної стоматології.
Матеріали і методи. Це дослідження засноване на 15-річному досвіді роботи і ортопедичному лікуванні 348 хворих з різними варіантами зубощелепно-лицьових дефектів у віці від 4 до 82 років (таблиця. № 1).
Таблиця № 1. Розподіл хворих залежно від віку і нозологічної форми (n=348)
| Нозологічна форма | Вік, років | Кількість хворих | |
| абс. | % | ||
| Часткова адентія, атрофія/гіпоплазія альвеолярних відростків і тіл щелеп | 11-78 | 143 | 41,09 |
| Повна адентія, атрофія/гіпоплазія альвеолярних відростків і тіл щелеп | 4-82 | 93 | 26,72 |
| Верхньощелепні дефекти | 18-73 | 72 | 20,69 |
| Нижньощелепні дефекти | 16-66 | 36 | 10,34 |
| Лицьові дефекти | 13-59 | 4 | 1,15 |
Усунення вказаних вад здійснювали з використанням незнімних, з опорою на дентальні імплантати, і знімних, зубощелепних, зубощелепно-лицьових протезів, методики визначення центрального співвідношення щелеп, а також безпосередніх ортопедичних конструкцій і епитезів.
Результати лікування оцінювали на підставі клінічного спостереження і рентгенологічного дослідження в найближчі і віддалені терміни після протезування. Діагностику функціональних порушень здійснювали на підставі ряду відповідних методів дослідження: визначення жувальної ефективності; оцінка адаптації до ортопедичних стоматологічних конструкцій; діагностика порушень мовлення і якості обтурації дефектів протезами-обтураторами; оцінка характеру атрофії опорних тканин протезного ложа.
Особливості і технічні складнощі в здійсненні відновленого протезування, результати клінічних спостережень і функціональних методів дослідження дозволили систематизувати зубощелепно-лицьові дефекти в клініці ортопедичної стоматології з урахуванням сучасного стану проблеми реабілітації цієї категорії хворих.
Результати і обговорення. Усі верхньощелепні дефекти нами розділені на дві групи: з відсутністю ороантрального/ ороназального/ороантрально-назального з’єднання і наявністю такого. У першій групі виділяємо дефекти альвеолярного відростка, альвеолярного відростка і тіла щелепи (мал. 1), головними причинами яких були атрофічні процеси після видалення зубів з приводу ускладненого карієсу, спад кісткової тканини внаслідок запально-деструктивних змін тканин пародонту, одонтогеного остеомієліту та ін.
У другій групі – дефекти альвеолярного відростка і тіла щелепи (мал. 2); твердого/твердого і м’якого/м’якого піднебіння (мал. 3-5); альвеолярного, піднебінного відростків і тіла щелепи (мал. 6); відсутність правої або лівої верхньощелепної кістки (мал. 7); відсутність обох верхньощелепних кісток (мал. 8) як результат травматичних ушкоджень вогнепального і невогнепального походження, а також їх ускладнень, операцій з приводу пухлинних і пухлиноподібних станів, патологічних процесів, що розвинулися на тлі специфічних інфекцій або вродженого генезу.
Нижньощелепні дефекти розділені на дефекти альвеолярної частини, альвеолярної частини і тіла зі збереженням безперервності кістки (мал. 9); групу реконструйованих дефектів тіла і гілки щелепи: без заміщення голівки нижньої щелепи (мал. 10), з одностороннім заміщенням голівки нижньої щелепи (мал. 11), з двостороннім заміщенням голівок нижньої щелепи (мал. 12); групу дефектів тіла і гілки з порушенням безперервності кістки: часткова відсутність щелепи при збережених скронево-нижньощелепних суглобах (мал. 13), часткова відсутність щелепи і одного із скронево-нижньощелепних суглобів (мал. 14), часткова відсутність щелепи і обох скронево-нижньощелепних суглобів; відсутність тіла щелепи (мал. 15) і повна відсутність щелепи (мал. 16).
Етіологічні чинники аналогічні верхньощелепним дефектам.
Таким чином, в умовах розвитку сучасної медицини з метою діагностики і складання плану відновлювального протезування в клініці ортопедичної стоматології слід використовувати запропоновану класифікацію зубощелепно-лицьових дефектів, яка дозволяє об’єднати і систематизувати різні за етіологією і патогенезом прояви захворювань, з урахуванням останніх досягнень реконструктивно-відновлювальної щелепно-лицьової хірургії.
У розробленій клінічній класифікації порушення функцій жування, ковтання і мовлення у хворих з патологією, віднесеною до кожного наступного класу і підкласу верхньо- чи нижньощелепного дефекту, виражені більшою мірою, а їх усунення відновлювальним протезуванням проблематичніше технічно, менш ефективно функціонально, а в ряді випадків неможливо без попереднього ендопротезування.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗУБОЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВИХ ДЕФЕКТІВ
І. Верхньощелепні дефекти
1. Дефекти з відсутністю ороантрального/ороназального/ ороантрально-назального з’єднання:
1.1. Альвеолярного відростка.
1.2. Альвеолярного відростка і тіла щелепи.
2. Дефекти з наявністю ороантрального/ороназального/ороантрально-назального з’єднання:
2.1. Альвеолярного відростка і тіла щелепи.
2.2. Твердого/твердого і м’якого/м’якого піднебіння.
2.3. Альвеолярного, піднебінного відростків і тіла щелепи.
2.4. Відсутність правої чи лівої верхньощелепної кістки.
2.5. Відсутність обох верхньощелепних кісток.
ІІ. Нижньощелепні дефекти
1. Альвеолярної частини.
2. Альвеолярної частини і тіла зі збереженням безперервності кістки.
3. Реконструйований дефект тіла і гілки щелепи:
3.1. Без заміщення голівки нижньої щелепи.
3.2. З одностороннім заміщенням голівки нижньої щелепи.
3.3. З двостороннім заміщенням голівки нижньої щелепи.
4. Тіла і гілки з порушенням безперервності кістки:
4.1. Часткова відсутність щелепи при збережених скронево-нижньощелепних суглобах.
4.2. Часткова відсутність щелепи і одного зі скронево-нижньощелепних суглобів[*].
4.3. Часткова відсутність щелепи і обох скронево-нижньощелепних суглобів.
5. Відсутність тіла щелепи.
6. Відсутність щелепи.
[*] Суглоб – це рухоме синовіальне з’єднання/зчленування кісток скелета. У випадках видалення відростка нижньої щелепи скронево-нижньощелепний суглоб як з’єднання кісток відсутнє.
Автори: В. Г. Галонський, д. м. н., доцент, завідуючий кафедрою-клінікою ортопедичної стоматології
А. А. Радкевич, д. м. н., професор кафедри-клініки стоматології
