навколо імплантату за допомогою аутогеного кісткового блоку і ксеногеного остеопластичного матеріалу з колагеном
На сьогодні проблема браку кісткової тканини альвеолярного гребеня залишається актуальною. Операція кісткової пластики, що передує або пов’язана з дентальною імплантацією, вже є стандартною, буденною процедурою хірурга-імплантолога.
Результат операції кісткової пластики залежить як від грамотного складеного плану лікування і вибраних методик проведення операцій, так і від досвіду лікаря і дотримання пацієнтом усіх рекомендацій. Проте ризики існують на кожному етапі. У даному клінічному випадку ми розглянемо, як непередбачені фактори впливають або не впливають на результат проведеної операції.
У цій ситуації представлений пацієнт (жінка, 38 років) з дефектом у ділянці 4.6 зуба. Трохи ускладнює, але не змінює ситуацію поточне ортодонтичне лікування – встановлена брекет-система. Вибрана методика – розщеплювання альвеолярного гребеня і одномоментна імплантація.
На рис. 1 представлений вигляд з оклюзійної поверхні, який дозволяє візуалізувати дефект кісткової тканини по ширині гребеня, що утворює «провал» кістки.
Після розрізу по вершині гребеня і відшарування клаптя ідентифікується вузька ширина гребеня (рис. 2).
За допомогою п’єзохірургічного скальпеля намічається зона остеотомії. Розведення кісткових стінок робиться з використанням спредерів. В процесі установки кореневидного імплантату з торком 15 Нм відбувається відламування вестибулярної кісткової стінки (рис. 3, 4, 5).
В результаті цього прийняте рішення використовувати відламаний фрагмент як блок, зафіксував його гвинтами для остеосинтезу. Попередньою підготовкою блоку була тільки підготовка отвору для гвинта. Аутогений кістковий блок встановлюється в ділянку дефекту і фіксується титановим гвинтом 1.5/10мм. Перевіряється фіксація блоку: рухомість має бути відсутньою (рис. 6, 7).
Вільний простір, що утворився, щільно заповнюється ксеногеним кістковим матеріалом з колагеном (рис. 8, 9), а потім покривається колагеновою мембраною, що розсмоктується, у два шари без додаткової фіксації (рис. 10, 11).
Рана ушивається дворядним швом за допомогою синтетичної нитки, що розсмоктується, з параметром 4/0 (рис. 12, 13).
Здоровий вигляд м’яких тканин на етапі загоєння, а також ОПТГ після операції дозволяють розраховувати на позитивний результат операції (рис. 14, 15), незважаючи на деякі непередбачені обставини, що виникли в процесі операції.
Автор: П. О. Мельніченко, щелепно-лицьовий хірург, хірург-імплантолог