Актуальність дослідження
Аналізуючи обстеження 109 пацієнтів у віці 16-42 років, що звернулися з 1989-го по 2001 рік у клініку щелепно-лицьової і пластичної хірургії СПбДМУ ім. І. П. Павлова, В. Н. Тризубов із співавторами (2002) виявили поєднані аномалії оклюзії у 63,3 %. 70,64 % склали пацієнти з мезіальною оклюзією, 21 % – з дистальною оклюзією, 6,81 % – з дизоклюзією.
Цікаві дані іноземних дослідників. Так, антропометричне обстеження 226 студентів університету Хельсінкі (Фінляндія) у віці від 18 до 20 років дозволило (1994) діагностувати патологію змикання зубних рядів у 47% обстежених. Обстеження 1380 підлітків у віці 14-19 років, проведене в Польщі (1994), виявило у 37,2 % обстежених наявність різних форм аномалій оклюзії.
Поширеність порушень змикання зубних рядів залежить також від вмісту фтору в питній воді. При недостатньому вмісті цього елементу поширеність патології складає 71,9 %. При високому вмісті фтору (1,5-2 міліграми/л) нерідко розвивається флюороз. Частота порушень оклюзії в обстежених з флюорозом складає 33,3 %, а з фтордефіцитною водою – 50,89 %.
Метою наукового дослідження стало вивчення поширеності аномалій оклюзії в жителів Ставрополю, П’ятигорська і Воронежа у віці від 15 до 25 років.
Матеріал і методи дослідження
Для вивчення поширеності оклюзійних порушень нами було проведене антропометричне обстеження діагностичних моделей 1050 пацієнтів у віці від 15 до 25 років, розділених на дві вікові групи: 15-20 і 20-25 років. Аналіз отриманих даних дозволив нам сформулювати наступні результати дослідження.
Порушення змикання зубних рядів у бічних відділах у сагітальній площині (мал. 1, 2) розподілилися таким чином: у 13,76 ± 2,75 % чоловіків і 22,47 ± 0,63 % жінок у першій віковій групі (15-20 років); 10,95 ± 2,01 % і 33,6 ± 0,93 % у другій віковій групі (20-25 років) відповідно.
Мал. 1. Дистальна оклюзія:
Мал. 2. Мезіальна оклюзія:
Порушення змикання зубних рядів у бічних відділах у трансверзальній (бічній) площині – перехресна оклюзія (мал. 3) – розподілилися в наступному порядку: у 4,59 ± 0,75 % чоловіків і 3,21 ± 0,23 % жінок у першій віковій групі (15-20 років); 1,56 ± 2,52 % і 3,9 ± 2,17 % у другій віковій групі (20-25 років) відповідно.



Порушення змикання зубних рядів у фронтальному відділі у вертикальній площині (мал. 4) діагностувалися таким чином: у 3,67 ± 0,81 % чоловіків і 4,59 ± 2,7 % жінок у першій віковій групі (15-20 років); 1,56 ± 2,22 % і 9,37 ± 0,55 % у другій віковій групі (20-25 років) відповідно.



Порушення змикання зубів-антагоністів у трьох взаємно перпендикулярних площинах при нейтральному співвідношенні перших молярів (мал. 5) відповідно розподілилися в наступному порядку: у 15,6 ± 0,69 % чоловіків і 32,11 ± 0,29 % жінок у першій віковій групі; 7,81 ± 0,55 % і 31,25 ± 0,29 % у другій віковій групі відповідно.
Мал. 5. Виражене скупчене положення зубів передньої групи при нейтральному співвідношенні перших молярів:
Таким чином, результати дослідження дозволили констатувати наступне.
Результати дослідження
- Аномалії оклюзії пар зубів-антагоністів при нейтральному співвідношенні перших молярів займають перше місце за поширеністю серед основних форм порушень оклюзії.
- Аномалії оклюзії зубних рядів у бічних відділах у сагітальній площині займають друге місце за поширеністю серед основних форм порушень оклюзії.
- Аномалії оклюзії зубних рядів у фронтальному відділі у вертикальній площині займають третє місце за поширеністю серед основних форм порушень оклюзії.
- Аномалії оклюзії зубних рядів у бічних відділах у трансверзальній площині займають четверте місце за поширеністю серед основних порушень оклюзії.
- Аномалії положення окремих зубів (в одному, двох, трьох напрямах) частіше зустрічаються в чоловіків, ніж у жінок, і спостерігається тенденція зниження поширеності цієї аномалії з віком, що можна пов’язати з невиправданим видаленням окремих зубів і подальшим відновленням оклюзії ортопедичними методами лікування.
Висновки
Таким чином, проведені дослідження підтверджують високу поширеність порушень змикання зубних рядів і визначають необхідність проведення подальших робіт у сфері вдосконалення схем діагностики, прогнозування і міждисциплінарного лікування дорослих пацієнтів з порушеннями оклюзії.
Автори: О. В. Турчієва, лікар-ортодонт, Є. А. Вакулина, д. м. н., лікар-ортодонт, І. А. Павлинова, лікар-ортодонт