Поширеність порушень змикання зубних рядів

Актуальність дослідження

Аналізуючи обстеження 109 пацієнтів у віці 16-42 років, що звернулися з 1989-го по 2001 рік у клініку щелепно-лицьової і пластичної хірургії СПбДМУ ім. І. П. Павлова, В. Н. Тризубов із співавторами (2002) виявили поєднані аномалії оклюзії у 63,3 %. 70,64 % склали пацієнти з мезіальною оклюзією, 21 % – з дистальною оклюзією, 6,81 % – з дизоклюзією.

Цікаві дані іноземних дослідників. Так, антропометричне обстеження 226 студентів університету Хельсінкі (Фінляндія) у віці від 18 до 20 років дозволило (1994) діагностувати патологію змикання зубних рядів у 47% обстежених. Обстеження 1380 підлітків у віці 14-19 років, проведене в Польщі (1994), виявило у 37,2 % обстежених наявність різних форм аномалій оклюзії.

Поширеність порушень змикання зубних рядів залежить також від вмісту фтору в питній воді. При недостатньому вмісті цього елементу поширеність патології складає 71,9 %. При високому вмісті фтору (1,5-2 міліграми/л) нерідко розвивається флюороз. Частота порушень оклюзії в обстежених з флюорозом складає 33,3 %, а з фтордефіцитною водою – 50,89 %.

Метою наукового дослідження стало вивчення поширеності аномалій оклюзії в жителів Ставрополю, П’ятигорська і Воронежа у віці від 15 до 25 років.

Матеріал і методи дослідження

Для вивчення поширеності оклюзійних порушень нами було проведене антропометричне обстеження діагностичних моделей 1050 пацієнтів у віці від 15 до 25 років, розділених на дві вікові групи: 15-20 і 20-25 років. Аналіз отриманих даних дозволив нам сформулювати наступні результати дослідження.

Порушення змикання зубних рядів у бічних відділах у сагітальній площині (мал. 1, 2) розподілилися таким чином: у 13,76 ± 2,75 % чоловіків і 22,47 ± 0,63 % жінок у першій віковій групі (15-20 років); 10,95 ± 2,01 % і 33,6 ± 0,93 % у другій віковій групі (20-25 років) відповідно.

Мал. 1. Дистальна оклюзія:

OLYMPUS DIGITAL CAMERA 

 OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Мал. 2. Мезіальна оклюзія:

OLYMPUS DIGITAL CAMERA 

 OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Порушення змикання зубних рядів у бічних відділах у трансверзальній (бічній) площині – перехресна оклюзія (мал. 3) – розподілилися в наступному порядку: у 4,59 ± 0,75 % чоловіків і 3,21 ± 0,23 % жінок у першій віковій групі (15-20 років); 1,56 ± 2,52 % і 3,9 ± 2,17 % у другій віковій групі (20-25 років) відповідно.

Мал. 3а. Двосторонній перехресний прикус
Мал. 3а. Двосторонній перехресний прикус
Мал. 3б. Двосторонній перехресний прикус
Мал. 3б. Двосторонній перехресний прикус
Мал. 3в. Двосторонній перехресний прикус
Мал. 3в. Двосторонній перехресний прикус

Порушення змикання зубних рядів у фронтальному відділі у вертикальній площині (мал. 4) діагностувалися таким чином: у 3,67 ± 0,81 % чоловіків і 4,59 ± 2,7 % жінок у першій віковій групі (15-20 років); 1,56 ± 2,22 % і 9,37 ± 0,55 % у другій віковій групі (20-25 років) відповідно.

Мал. 4а. Вертикальна різцева дизоклюзія
Мал. 4а. Вертикальна різцева дизоклюзія
Мал. 4б. Вертикальна різцева дизоклюзія
Мал. 4б. Вертикальна різцева дизоклюзія
Мал. 4в. Вертикальна різцева дизоклюзія
Мал. 4в. Вертикальна різцева дизоклюзія

Порушення змикання зубів-антагоністів у трьох взаємно перпендикулярних площинах при нейтральному співвідношенні перших молярів (мал. 5) відповідно розподілилися в наступному порядку: у 15,6 ± 0,69 % чоловіків і 32,11 ± 0,29 % жінок у першій віковій групі; 7,81 ± 0,55 % і 31,25 ± 0,29 % у другій віковій групі відповідно.

Мал. 5. Виражене скупчене положення зубів передньої групи при нейтральному співвідношенні перших молярів:

Рис.-5-а

Рис.-5-б

Рис.-5-в

Таким чином, результати дослідження дозволили констатувати наступне.

Результати дослідження

  1. Аномалії оклюзії пар зубів-антагоністів при нейтральному співвідношенні перших молярів займають перше місце за поширеністю серед основних форм порушень оклюзії.
  2. Аномалії оклюзії зубних рядів у бічних відділах у сагітальній площині займають друге місце за поширеністю серед основних форм порушень оклюзії.
  3. Аномалії оклюзії зубних рядів у фронтальному відділі у вертикальній площині займають третє місце за поширеністю серед основних форм порушень оклюзії.
  4. Аномалії оклюзії зубних рядів у бічних відділах у трансверзальній площині займають четверте місце за поширеністю серед основних порушень оклюзії.
  5. Аномалії положення окремих зубів (в одному, двох, трьох напрямах) частіше зустрічаються в чоловіків, ніж у жінок, і спостерігається тенденція зниження поширеності цієї аномалії з віком, що можна пов’язати з невиправданим видаленням окремих зубів і подальшим відновленням оклюзії ортопедичними методами лікування.

Висновки

Таким чином, проведені дослідження підтверджують високу поширеність порушень змикання зубних рядів і визначають необхідність проведення подальших робіт у сфері вдосконалення схем діагностики, прогнозування і міждисциплінарного лікування дорослих пацієнтів з порушеннями оклюзії.

Автори: О. В. Турчієва, лікар-ортодонт, Є. А. Вакулина, д. м. н., лікар-ортодонт, І. А. Павлинова, лікар-ортодонт

Попередня стаття

Аномалії прикусів

Аномалії прикусу в сагітальному напрямку Мезіальний прикус Існує декілька причин виникнення даних деформацій: внутрішньоутробні чинники; спадковість; порушення функцій внутрішньої секреції; ... Читати далі

Наступна стаття

Знімні ортодонтичні апарати

Знімні пластинкові апарати дозволяють здійснювати похило-обертальне переміщення зубів, повороти зубів, переміщення зубів по вертикалі. Застосування пластинкових апаратів показане при звуженні ... Читати далі

Файли для скачування

Назва файлу Опис Розмір файлу
pdf Поширеність порушень змикання зубних рядів Стаття у Pdf-форматі
338 КБ