Для зручності опису особливостей рельєфу або локалізації патологічних процесів умовно розрізняють 5 поверхонь коронки зуба (мал. 1).
1 Оклюзійна поверхня (fades occlusalis) обернена до зубів протилежної щелепи. Вона є в молярів і премолярів. Різці і ікла на кінцях, обернених до антагоністів, мають ріжучий край (margo incisalis).
2 Вестибулярна поверхня (facies vestibularis) орієнтована в присінок рота. У передніх зубів, дотичних до губ, ця поверхня може називатися губною (facies labialis), а в бічних, дотичних до щоки, – щічною (facies buccalis).
Продовження поверхні зуба на корінь позначається як вестибулярна поверхня кореня, а стінка зубної альвеоли, що вкриває корінь з боку присінку рота, – як вестибулярна стінка альвеоли.
3 Язична поверхня (facies lingualis) обернена в порожнину рота до язика. Для верхніх зубів застосовується назва піднебінна поверхня (facies palatinalis). Так само називаються поверхні кореня і стінки альвеоли, спрямовані у власне порожнину рота.
4 і 5 Апроксимальна поверхня (facies approximalis) дотикається до сусіднього зуба. Таких поверхонь дві: мезіальна поверхня (facies mesialis), обернена до середини зубної дуги, і дистальна (facies distalis). Аналогічні терміни використовуються для позначення коренів зубів і відповідних частин альвеол. На цих поверхнях знаходиться контактна зона (area contingens).
Поширені також терміни, що означають напрями стосовно зуба: медіально, дистально, вестибулярно, лінгвально, оклюзійно і апікально.
Коронку і корінь зуба прийнято розділяти на третині. Так, при діленні зуба горизонтальними площинами в коронці виділяють оклюзійну, середню і пришийкову (цервікальну) третині, а в корені – пришийкову (цервікальну), середню і верхівкову (апікальну) третині. Сагітальними площинами коронку передніх зубів розділяють на медіальну, середню і дистальну третині, а фронтальними площинами – на вестибулярну, середню і лінгвальну третини.
Зубна система як ціле
Виступаючі частини зубів (коронки) розташовуються в щелепах, утворюючи зубні дуги (чи ряди): верхню (arcus dentalis maxillaris (superior) і нижню (arcus dentalis mandibularis (inferior). Обидві зубні дуги містять у дорослих людей по 16 зубів: 4 різці, 2 ікла, 4 малих кутніх зуба, або премоляри, і 6 великих кутніх зубів, або молярів.
Зуби верхньої і нижньої зубних дуг при змиканні щелеп знаходяться в певних співвідношеннях між собою. Так, горбикам молярів і премолярів однієї щелепи відповідають поглиблення на однойменних зубах другої щелепи. У певному порядку стикаються один з другим протилежні різці і ікла. Таке співвідношення зімкнутих зубів обох зубних рядів називають оклюзією (мал. 2, 3).
Дотичні зуби верхньої і нижньої щелеп називають зубами-антагоністами. Як правило, кожен зуб має по два антагоністи – головний і додатковий. Виняток становлять медіальний нижній різець і останній верхній моляр, що зазвичай мають по одному антагоністу. Однойменні зуби правої і лівої сторін називають синергістами.
Мал. 2. Співвідношення верхнього і нижнього зубних рядів у центральній оклюзії (максимальному контакті зубів-антагоністів):
Схеми позначення зубів
Постійна зубна система складається з 32 зубів, молочна – з 20 зубів. Для визначення окремих зубів використовують зубні схеми, або формули. Їх спільна риса – розподіл зубної системи на 4 квадранти, тобто праву і ліву сторони, верх і низ. Усі зубні схеми зображені так, що той, хто вивчає зубний ряд, дивиться на анфас пацієнта, тобто деталі, що оглядаються в правому верхньому квадранті зубної системи пацієнта, на схемі розташовані вгорі ліворуч.
У схемі за Зігмонді постійні зуби позначені арабськими цифрами, мають окрему нумерацію в кожному з чотирьох квадрантів; центральний різець відповідає номеру 1, зуб мудрості – номеру 8. Молочні зуби позначаються римськими цифрами.
При описі окремих зубів малюють відповідну частину хреста (для позначення квадранта) і вписують номер зуба, напр.: 
.
У схемі за Хадерупом зуби нумерують відповідно з пропозицією Зігмонді, при цьому приналежність до цієї сторони позначається знаком + (плюс) для верхньої щелепи і – (мінус) для нижньої на відповідній стороні цифри. Перед номерами, що означають по черзі молочні зуби, ставлять «0».
В універсальній схемі зуби нумерують по черзі, починаючи з правого верхнього зуба мудрості. Це зуб має номер 1, нижній правий зуб мудрості – номер 32. Молочні зуби позначені заголовними буквами латинського алфавіту.
Міжнародна схема введена в 1970 р. Це проста двохцифрова схема без додаткових знаків або символів, що відповідає всім вимогам. Пронумеровані по черзі не лише окремі зуби, але і квадранти. Верхній правий квадрант – номер 1, верхній лівий – 2, нижній лівий – 3, а нижній правий – 4. Зуби нумеруються по черзі від серединної лінії. Перша цифра означає квадрант, друга – відповідний зуб. Ця система охоплює також молочні зуби, при цьому квадранти молочних зубів нумеруються від 5 до 8.
За матеріалами: «Анатомія людини», С. С. Михайлів, А. В. Чукбар, А. Г. Цибулькін; «Основи терапевтичної та ортопедичної стоматології», Клаус М. Леман, Ельмар Хельвіг
