Парадокс невідповідності

Усе, чи фактично все, у цьому світі є відносним. Це стосується і естетичності зубів. І мова зараз не про те, що в різних людей, у різних народів світу є свої критерії краси посмішки. Йдеться про те, що в деяких випадках начебто не зовсім естетична ортопедична конструкція чи реставрація зуба цілком гармонійно виглядатиме в ротовій порожнині. У чому криється причина такої невідповідності?

Уся річ у тім, що зубний технік досить часто виготовляє ортопедичні конструкції жодного разу не бачачи в очі пацієнта. У такому випадку він контактує з ним лише через відбитки та відлиті за ними моделі. Єдине, що може бути відомим йому, це колір природних зубів пацієнта або ж його бажання набути інший колір. Часом за дужками залишаються навіть вік і стать пацієнта, а єдиними орієнтирами, якими послуговується технік при виготовленні певної ортопедичної конструкції, є власне анатомо-топографічні орієнтири, які містяться на самих моделях. Інших орієнтирів у принципі немає.

Через те часом виникає доволі цікава ситуація, коли через певні клінічні обмеження технік виготовляє не зовсім привабливу в естетичному плані ортопедичну конструкцію, яка натомість досить гармонійно виглядатимете в ротовій порожнині, що стає приємною несподіванкою для самого техніка. І таку ситуацію хотілося проілюструвати наступним клінічним прикладом.

Лікування діастеми

Вихідна ситуація

Наявна несиметрично розташована діастема, що негативно відбивається на посмішці пацієнтки. Ортодонтичне лікування в цьому випадку не є прийнятним: пацієнтка із віддаленого селища, ортодонтично лікуватися немає можливості, але посміхатися дуже хочеться. Точно знаю, що піде вона і комплексуватиме решту життя. Але може все таки спробувати подарувати пацієнтці нову посмішку?

Вирішено вдатися до прямої реставрації. Оскільки можливості їздити немає, то роблю без силіконового шаблону, без попереднього моделювання відразу на чистову.

Вихідна ситуація:

Визначаємо, що при передній оклюзії нам більш ніж достатньо місця для реставрації зуба 1.1:

Ізоляція:

Обробка піском, адгезивна підготовка.

Міряємо відстань між дистальними краями центральних різців і ділимо навпіл:

Відновлення піднебінної стінки Micerium Enamel BF2 «пальцьовим» методом:

Відновлення апроксимальних стінок тим же відтінком.

Заповнення об’єму дентином Micerium Enamel HRI UD4.

Перекриваємо емаллю Micerium Enamel BF2.

Шліфування, полірування. Велике значення надаємо граням, оскільки за допомогою їх ми можемо оптично зробити зуб ширшим або вужчим.

Перевірка передньої оклюзії після реставрації:

Кінцевий результат:

Автор: Найдьонова Оксана Олександрівна, лікар-стоматолог, терапевт-ортопед (Караганда, Казахстан)

На завершення слід додати, що центральні різці вийшли значними за своїми розмірами, що сильно виділяло їх у зубному ряді, проте попри цей факт, як засвідчує кінцевий результат, у цілому реставрація виглядає доволі гармонійно.

Але в практичній діяльності не варто покладатися «на удачу» і краще застосовувати фотографії пацієнтів, а за можливості 3D-скани їхніх облич, що значно полегшує роботу зубного техніка та забезпечує відмінний результат!

Попередня стаття

Тривимірне сканування обличчя як елемент діагностики і планування лікування пацієнтів

У наш час відбувається цифрова революція, яка швидко змінює світ стоматології абсолютно для усіх: лікарів, техніків і пацієнтів. Основні досягнення ... Читати далі

Наступна стаття

Класифікація зубощелепно-лицьових дефектів у клініці ортопедичної стоматології

Мета дослідження. Вивчити і систематизувати анатомо-функціональні порушення у хворих із зубощелепно-лицьовими дефектами на основі сучасних досягнень реконструктивно-відновлювальної хірургії, комплексного підходу ... Читати далі

Файли для скачування

Назва файлу Опис Розмір файлу
pdf Парадокс невідповідності або коли кінцевий результат перевершує всі сподівання
435 KB