Отримав таку назву за відсутністю іншої назви 🙂 .
А розбірна модель отримала таку назву через те, що деякі її фрагменти (зазвичай препаровані зуби з частиною альвеолярного гребеня) можна вийняти, і, відповідно вставити назад отриманий штампік (див. фото).
Виготовлення розбірної моделі потрібне для подальшого виготовлення воскової репродукцій ортопедичної конструкції, так званої «підготовки литва».
Характерною особливістю розбірних моделей є те, що вони всі комбіновані (окрім 3д-друкованих, про ще буде окремий допис), також до їх складу входять штифти (про них трохи згодом), завдяки яким можна правильно співставляти отриманий штампік з цоколем (платформою) моделі.
Розглянувши особливості розбірних моделей, перейдемо до етапів їх виготовлення класичним методом.
- Виставлення позначок маркером для подальшого встановлення штифтів:
- Замішування гіпсу 4-го класу для відливання першої половини з відбитками зубів:
- Заливання відбитків зубів:
- Створення ретенційних пунктів для з’єднання з другою половиною (цоколем) моделі:
А от і згадувані штифти:
Загалом штифти можуть бути найрізноманітнішої форми.
- Встановлення штифтів згідно вказаних позначок:
- Замішування гіпсу (тут 3-го класу) для цоколя моделі, після того як кристалізувався гіпс першої половини.
- Відливання цоколя моделі:
- Звільнення моделі від відбитка після повної кристалізації гіпсу цоколя:
- Обробка цоколя моделі на тримері:
- Розрізання моделі на штампікі з обов’язковим дотриманням техніки безпеки:
- Звільнення штампіків за допомогою молоточка (можливо, виглядає трохи архаїчно, проте метод дуже ефективний 🙂 ):
Отримана розбірна комбінована модель:
- Гравірування отриманого штампіка зі збереженням клінічної шийки:
Підготовлена для подальшої роботи розбірна комбінована модель з відгравірованими штампіками:
