Досвід останніх років свідчить, що застосування раціональних ранніх навантажень на імплантат і установка імплантату з одномоментним видаленням зуба і виготовленням на нього тимчасової коронки дозволяють нам максимально зберігати як тверді тканини, так і слизову оболонку альвеолярних відростків.
Для отримання успішного, довгострокового результату необхідно:
- Враховувати загальні і місцеві протипоказання для проведення імплантації з одномоментним видаленням зуба.
- Обов’язково виконувати правила формування ложа імплантату, враховуючи анатомію кортикального шару лунки видаленого зуба, з обов’язковим розташуванням шийки імплантату дистальніше за лінію, проведену між вестибулярними шийками сусідніх зубів, на 1,0-1,5 мм.
Опустимо загальні протипоказання і явні місцеві, такі як, наприклад, радикулярна кіста, практична відсутність передньої стінки лунки при травматичному видаленні зуба і т. д., які, безумовно, мають бути враховані лікарем-імплантологом, але, проте, сьогодні, із застосуванням сучасної антибактеріальної терапії, ми можемо говорити про розширення місцевих показань, наприклад за наявності гранулеми в ділянці верхівки кореня (мал. 1. ОПТГ – 12 гранулема).
У даному клінічному випадку (мал. 2. Видалення 12 зуба), при видаленні зуба, ми бачимо перфорацію верхівки кореня і гранулему на верхівці кореня.
Гранулема практично повністю видалилася разом з коренем 12, після чого робиться ретельний кюретаж лунки.
Діаметр імплантату вибирається з розрахунку відстані між медіальною і дистальною стінками лунки.
Тепер зупинимося, мабуть, на найголовнішому – виконанні правил формування ложа імплантату, враховуючи анатомію кортикального шару лунки видаленого зуба, з обов’язковим розташуванням шийки імплантату дистальніше за лінію, проведену між вестибулярними шийками сусідніх зубів, на 1,0-1,5 мм.
Необхідність у такій установці імплантатів пов’язана з двома основними чинниками:
- Виключити навіть найменший тиск на передню стінку лунки видаленого зуба у зв’язку з тим, що вона дуже тонка, особливо в передньому відділі альвеолярного відростка, складається з кортикального шару, який часто дає тріщини при видаленні зуба.
- Створити («залишити») місце для слизової оболонки (мукози).
Для правильного розрахунку розташування імплантату, зокрема і його шийки, необхідно обов’язково врахувати той факт, що стінки лунки видаленого зуба складаються з кортикального шару і тому бічна поверхня лунки, як правило, направляє фрезу в бік верхівки лунки. Тому важливо перед початком формування ложа для імплантату кулястим бором «намітити» точку для пілотного бору. Цю точку, як правило, намічають не нижче за середину стінки лунки, в якій свердлитимуть отвір (мал. 3. Формування ложа пілотним бором у порожнині рота).
Фрезу необхідно досить щільно притискати до задньої стінки лунки і строго тримати напрям фрези, щоб його не змінила верхівка лунки, що є найпоширенішою помилкою в початківців імплантологів (формування ложа пілотним бором у порожнині рота). На мал. 4 зображене формування ложа імплантату фрезою в порожнині рота, фреза жорстко утримується в потрібному напрямку.
Для гарантованого успіху одномоментної імплантації імплантат повинен при закручуванні витримувати навантаження 30 н/см2. Щоб досягти такої фіксації імплантату, у більшості випадків можна нижню чверть довжини формованого ложа імплантату робити в діаметрі на один розмір менше діаметру встановлюваного імплантату.
На мал. 5 показаний встановлений імплантат з розташуванням шийки дистальніше за лінію, проведену між вестибулярними шийками сусідніх зубів, на 1,0-1,5 мм, із зануренням імплантату на 2,0 мм нижче за ясенний край, але не більше 3,0 мм, і не нижче за передній край альвеоли, інакше відбуватиметься атрофія сосочків.
На мал. 6 і 7 зображене «м’яке» укладання матеріалу по «колу», у проміжки між вестибулярною, піднебінною стінками, а також, за необхідності, у ділянці верхівки лунки видаленого зуба, якщо вона залишається збоку від сформованого ложа.
Виникає питання: якій укладати матеріал? Будь-який. Оскільки від регенеративного матеріалу мало залежить регенерація кістки, вона залежить від імунного статусу організму! Але особливо в розгляді останніх робіт німецьких і американських учених, які довели, що Bio-Oss містить протеїни, а значить, є ризик зараження пацієнта, рекомендуємо застосовувати синтетичні регенеративні матеріали.
Наступною складовою успіху збереження альвеолярної кістки і особливо збереження сосочків і власне самої слизової оболонки є правильне виготовлення тимчасової коронки на встановлений імплантат. По-перше, необхідно підготувати тимчасовий пластмасовий абатмент, надавши йому в ділянці шийки анатомічної форми шийки видаленого зуба, провести припасування і перебазування тимчасової коронки і ретельним чином відполірувати тимчасову коронку і тимчасовий абатмент. Після фіксації тимчасового пластмасового абатмента гвинтом коронка фіксується на темп-бонд.
Послідовне виконання вищезгаданих етапів значно збільшить ступінь прогнозованості результатів імплантації і мінімізує відсоток будь-яких ускладнень, слизова оболонка навколо імплантатів буде максимально збережена, а пацієнт задоволений виготовленою роботою, як показано на мал. 8-14.
Автори: М. А. Бондаренко, к. м. н., хірург; А. В. Кірсанов, лікар стоматолог-ортопед
