Класифікація дефектів зубних рядів за Кеннеді. Її практичне значення
Ця класифікація дефектів зубних рядів була запропонована американським стоматологом Едвардом Кеннеді у 1923 році. Згідно цієї класифікації:
- До першого класу відносять двобічні кінцеві дефекти.
- Другий клас включає однобічні кінцеві дефекти.
- Третій клас – це включені дефекти зубного ряду в бічних ділянках.
- Четвертий клас – включений дефект фронтальної групи зубів.
Використання даної класифікації дефектів зубних рядів (втім, як і інших подібних класифікацій) допомагає при виборі конструкції зубного протеза, а також при врахуванні його складових частин (особливо це актуально при виготовленні бюгельних протезів і визначенні розташування та конструкції його опорно-утримуючих кламерів).
Анатомічні утворення на верхній і нижній щелепах, відносно яких визначають межі часткових пластинкових протезів
- Перехідна складка (згортка) – межа переходу рухомої частини ясен у нерухому. Вона розташована на щічній, губній, а також язичній поверхні слизової оболонки альвеолярного відростка і має вигнуту форму, копіюючи її кривизну.
- Вуздечки верхньої і нижньої губ та щічно-альвеолярні тяжі (складки), що розташовані на слизовій оболонці.
За ступенем атрофії альвеолярних відростків щелеп місце прикріплення вуздечок змінюється.
- Лінія «А» – це межа між твердим і м’яким піднебінням. Вібруюча зона «А» – це ділянка слизової оболонки, що визначається при вимовлянні звуку «А».
- Екзостози – кісткові виступи (валики), що іноді зустрічаються на нижній щелепі, та торус – виражений піднебінний виступ.
Екзостози, як правило, розташовуються в ділянці премолярів з язичного боку щелепи, торус розташований на твердому піднебінні. Їх наявність є несприятливим чинником для протезування, оскільки вони можуть бути причиною балансування протеза, що призводить до травмування тонкої атрофічної слизової оболонки, що вкриває їх. У таких випадках доцільно провести ізоляцію екзостозів (торусу) шляхом створення виїмки в базисі протеза.
- І, звичайно ж, наявні зуби (до них відносяться природні зуби, зуби, вкриті штучними коронками, абатменти імплантатів, проміжні частини мовтовидних протезів).
Межі базисів знімних пластинкових протезів на верхній і нижній щелепі при часткових дефектах зубного ряду
Межі базису часткового пластинкового протеза на верхню щелепу
Базис протеза має такі максимальні межі.
- На щічній і губній поверхнях альвеолярного відростка в ділянках відсутніх зубів межа протезу не доходить до перехідної складки на 1-2 мм..
- Рухомі щічні тяжі слизової оболонки та вуздечка верхньої губи оминаються.
- З піднебінного боку наявні зуби покриваються на 1/3 висоти коронки (фронтальні) та на 2/3 (жувальні).
- У ділянці твердого піднебіння межа проходить по лінії А.
- Край базису протеза проходить по задніх краях верхньощелепних горбів, що забезпечує фіксацію протеза.
- За наявності вираженого піднебінного виступу (торусу) його перекривають базисом, перед тим ізолювавши шаром лейкопластиру (металевої фольги).
Величина базису верхнього протеза залежить від кількості наявних зубів, ступеня атрофії альвеолярного відростка, висоти склепіння твердого піднебіння та ін.. За сприятливих умов (напр., достатня кількість наявних зубів) розмір базису можна скоротити (зазвичай, у дистальному напрямку), що значно покращує звиканню до нього пацієнта.
Межі базису часткового пластинкового протеза на нижню щелепу
- На щічній і губній поверхнях альвеолярного відростка в ділянках відсутніх зубів межа протезу не доходить до перехідної складки на 1 мм.
- Рухомі щічні тяжі слизової оболонки та вуздечки язика і нижньої губи оминаються.
- З орального боку межа базису протеза не доходить до перехідної складки на 1 мм, перекриваючи косу лінію дещо вище від перехідної складки.
- З піднебінного боку усі наявні зуби покриваються на 2/3 висоти коронки.
- За наявності екзостозів їх необхідно ізолювати шаром лейкопластиру (металевої фольги).
Більш докладний опис див. у статті: «Межі базисів часткових пластинкових протезів»