Види і стадії розвитку карієсу

%d1%82%d0%b5%d1%80_%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%94%d1%81_7

Карієс підрозділяється: по місцю ураження, стадії розвитку і швидкості руйнування твердих тканин зуба (гострий та хронічний).

Типовий (або хронічний) карієс зубів розвивається поступово. При цій формі карієсу уражається один, рідше два зуби. Така форма протікання карієсу може довго залишатися непоміченою хворим.

Швидкоплинні (гострі) форми карієсу характеризуються відносно швидким розвитком процесу, який за короткий проміжок часу може вразити більшу частину зубів.

Швидкоплинний карієс локалізується на так званих імунних поверхнях (губні, щічні, піднебінні (язичні), жувальні горби).

При звичайному протіканні хвороби ураження, як правило, локалізуються на типових для карієсу поверхнях – пришийкових, бічних (між зубами), жувальних в області фісур.

Стадії розвитку карієсу

На сьогодні широке застосування знайшла клініко-анатомічна класифікація карієсу зубів, яка враховує глибину поширення каріозного процесу. При цьому розрізняють:

1) початковий карієс (стадія плями) – відбувається поверхневе ураження зубної емалі. Розрізняють дві стадії початкового карієсу: стадію білої плями та стадію пігментної плями, які відрізняються між собою ходом протікання демінералізації емалі.

2) поверхневий карієс – дефект локалізується в межах емалі;

3) середній карієс – дефект поширюється за межі емалево-дентинного з’єднання і розташовується в поверхневих шарах дентину;

4) глибокий карієс – деструкція (руйнування) значної частини дентину з утворенням порожнини, дно якої відокремлене від порожнини зуба лише тонким шаром дентину.

%d1%82%d0%b5%d1%80_%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%94%d1%81_8

Стадія каріозної плями. На зубі з’являється біляста пляма з нерівними, але чіткими контурами. Емаль тут втрачає властивий їй нормальний блиск і підвищується її проникність.

%d1%82%d0%b5%d1%80_%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%94%d1%81_9

Як правило, больових відчуттів не спостерігається, лише іноді гострі чи кислі страви викликають відчуття оскоми. При локалізації плям на передніх зубах хворі звертають увагу на них лише як на естетичний дефект.

Лікування на цій стадії цілком і повністю залежить від виду плями. Якщо це крейдяна пляма, то достатньо провести фторування, а у випадку, якщо пляма пігментована, то зуб в обов’язковому порядку обробляють і пломбують.

Загалом, основним методом лікування карієсу і попередження його ускладнень є видалення патологічно змінених твердих тканин зуба і заповнення дефекту, що утворився, відповідним пломбувальним матеріалом. Пломбування дозволяє не лише відновити форму та естетику зуба, але і його функціональність.

Поверхневий карієс розвивається на місці каріозної плями. При цій стадії утворюється дефект в емалі, який добре видно на доступних для огляду поверхнях. Емаль набуває шорсткості, що свідчить про її розм’якшення та порушення її цілісності.

%d1%82%d0%b5%d1%80_%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%94%d1%81_10

Больові відчуття при цій формі носять короткочасний характер і їх поява можлива від хімічних подразників (солодкого, солоного, кислого), зрідка від температурних і механічних подразників (чищення зубів жорсткою щіткою), особливо коли дефект локалізується біля шийки зуба. Лікування проводиться шляхом обробки ураженої карієсом області та її пломбуванням.

Середній карієс відрізняється від двох попередніх форм своєю глибиною ушкоджень. У даному випадку зачіпається дентин, тканина, що знаходиться під емаллю. Больові відчуття короткочасні і кореневий нерв починає реагувати на різкі перепади температур.

Каріозна порожнина має середні розміри і заповнена залишками їжі, внаслідок чого виникає неприємний запах з рота.

%d1%82%d0%b5%d1%80_%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%94%d1%81_11

При гострому протіканні процесу з’являється порожнина з порівняно невеликим вузьким дефектом в емалі і значним руйнуванням дентину. Емаль, що нависає над порожниною, відрізняється крихкістю, що нерідко призводить до її обламування при жуванні. У зв’язку з цим багато хворих звертаються до лікаря зі скаргою на раптовий відлам частини зуба, іноді досить значної. Каріозна порожнина, що утворюється при цьому, заповнена великою кількістю розм’якшеного дентину.

Лікування традиційне – пломбування.

При подальшому розвитку карієсу (глибокому) утворюється велика порожнина, що відокремлена від пульпи тонким шаром дентину. Зазвичай вона заповнена розм’якшеним слабопігментованим дентином.

Біль виникає від температурних (особливо від холодного), хімічних та механічних подразників (застрягання їжі). Після усунення подразників біль зникає, але, на відміну від середнього карієсу, він може тривати до 30-40 сек.

Якщо болі постійні, це свідчить про те, що до каріозного процесу залучилася пульпа зуба, і це призвело до гострого пульпіту, що вимагає невідкладної стоматологічної допомоги.

%d1%82%d0%b5%d1%80_%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%94%d1%81_12

Лікування глибокого карієсу не відрізняється від лікування попередніх форм захворювання, але перед пломбуванням порожнини накладають лікувальну прокладку, що стимулює відкладення вторинного дентину.

Види карієсу за місцем ураження зуба

  • Фісурний карієс – ураження анатомічних борозенок і поглиблень на поверхні зуба.
Фісурний карієс
Фісурний карієс
  • Пришийковий – ураження шийки зуба, що розташована біля самих ясен.
Пришійковий карієс
Пришийковий карієс
  • Карієс у міжзубних проміжках. Міжзубні проміжки – найсприятливіше середовище розмноження мікроорганізмів, оскільки це сама важкодоступна область зуба для щоденної гігієни.

%d1%82%d0%b5%d1%80_%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%94%d1%81_15

  • Атиповий – ураження ділянок зубів, таких як горбиків і різальних країв.

Також карієс розрізняють за послідовністю виникнення процесу:

  • Первинний – класичний карієс.
  • Вторинний карієс.

Під вторинним карієсом мають на увазі нові каріозні ураження, які локалізуються поруч із пломбою в раніше лікованих зубах. Причиною його появи є утворення мікрощілин між пломбою і твердими тканинами зуба, в які проникають бактерії, що зумовлюють утворення каріозних дефектів по краю пломби.

%d1%82%d0%b5%d1%80_%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%94%d1%81_16

Також до вторинного карієсу відносять підкоронковий карієс.

Цей доволі підступний вид карієсу виникає під штучними коронками, внаслідок неточного прилягання краю штучної коронки до шийки зуба: цемент, який її фіксує, розсмоктується, залишки їжі та мікроор­ганізми потрапляють під коронку і розвивається каріозний процес. Особливість такого карієсу в тому, що доволі великий проміжок часу людина не відчуває болю, через відсутність будь-яких подразників (карієс протікає під коронкою і тому як би «оберігається» від подразників). Як результат – людина часто лишається ураженого зуба.

Причиною неточного прилягання краю штучних коронок може бути:

Приклад неточного прилягання краю коронок до шийки зуба (вказано стрілками):

%d1%82%d0%b5%d1%80_%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%94%d1%81_16a

Для профілактики виникнення карієсу зуба під коронкою необхідно:

  • ретельно пломбувати найменші дефекти в твердих тканинах зубів, які будуть покриватися штучними коронками;
  • якісно виготовляти і фіксувати коронки;
  • стежити за станом своїх ясен.

І на останок, хотілося порадити вам: не давайте поширитися карієсу і при перших його ознаках відвідайте стоматолога.

А ви знаєте, що в середньовічній Європі карієс вважався ознакою достатку. Бідняки, вимушені живитися грубою їжею, мали здорові зуби, а для аристократа вважалося непристойним мати непошкоджені карієсом зуби. Ті дворяни, яким випала сумна доля мати рівні білі зуби, прагнули рідше посміхатися.

Попередня стаття

Часті перекуси псують зуби

Британські дослідники дійшли висновку, що робота в офісі може призвести до проблем із зубами. Офісні службовці не регулярно харчуються, багато ... Читати далі

Наступна стаття

Основи профілактики карієсу

На сьогодні карієс серед хвороб зубів займає лідируючі позиції. Незважаючи на велику кількість різноманітної інформації про це захворювання, люди продовжують ... Читати далі