Ендодонтичне лікування – це лікування зубних коренів. Основною його метою є відновлення їх функціональності.
Ендодонтичне лікування допомагає врятувати навіть дуже сильно інфіковані чи зруйновані зуби, зупинити ускладнення, які можуть призвести до серйозних захворювань кістки і м’яких тканин, стати причиною втрати зуба. Якщо зубний корінь здоровий, то можна приступати до відновлення самого зуба.
Корінь зуба – дуже складний для лікування об’єкт. По-перше, для ретельного обстеження в нього неможливо заглянути. По-друге, за своєю будовою кореневі канали зуба дуже розгалужені – вони можуть відхилятися і утворювати кишені. Тому можуть виникнути труднощі з їх пломбуванням і обробкою.
Показання до ендодонтичного лікування – гострий і хронічний пульпіт і всі форми періодонтиту, а також у деяких випадках за ортопедичними показниками. Протипоказаннями до лікування є неможливість відновлення зуба, ураження періодонту, неможливість обробки каналу, вертикальний перелом зуба та коли пацієнт надає перевагу видаленню зуба.
Лікування кореня зуба полягає у видаленні інфікованого вмісту пульпової камери, ретельному очищенні зубної порожнини з подальшим її пломбуванням. У лікуванні кореня виділяють 4 основні етапи:
- Створення доступу до кореневих каналів – відкриття пульпової камери;
- Видалення з каналу його вмісту;
- Підготовка каналу до пломбування;
- Пломбування каналу інертним матеріалом, що сприяє сильній герметизації.
Усі ці етапи проводяться під місцевим знеболенням. Для створення доступу до кореневих каналів використовують високошвидкісні наконечники з алмазними борами. Мета цього етапу – отримання достатньо широкого входу в коронкову частину зуба, який дозволить ендодонтичним інструментам безперешкодно проходити в кореневі канали.
Після розкриття порожнини зуба коронкова пульпа видаляється бором або екскаватором. Потім визначають гирла кореневих каналів і пульпекстрактором видаляють вміст кореневого каналу – пульпу, мікроорганізми, продукти розпаду, уражений дентин.
Наступним етапом є визначення робочої довжини каналу. Цей етап дуже важливий, бо завдяки точному визначенню довжини зубного каналу можна уникнути різних ускладнень і післяопераційного болю. Визначають довжину каналу за допомогою спеціального приладу – апекс-локатора.
Далі готують зубний канал до пломбування: формування полягає в згладжуванні і наданні каналу такої форми, яка забезпечить повну адаптацію пломбувального матеріалу до стінок каналу.
Обробивши канал до бажаного розміру і форми, його очищають і висушують. Пломбування каналу проводять з використанням гутаперчевих штифтів і паст. Потім обов’язково роблять контрольну рентгенограму і тільки після цього відновлюють анатомічну форму коронки відповідним пломбувальним матеріалом або ж виготовляють ортопедичну конструкцію.
